"Заочку" скасують? Як уряд хоче реформувати систему вищої освіти з наступного року

Українську систему вищої освіти очікують масштабні зміни. 20 жовтня Кабінет міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт, який, зокрема, передбачає скасування заочної форми навчання. Урядовці запевняють, що документ “оптимізує вищу освіту в Україні і наблизить її до європейських стандартів”. Як виглядатиме реформа та чи добре це для вітчизняної освіти, — розбирався Центр громадського моніторингу та контролю.

“Заочку” скасують. Що замість неї?

Про суть освітньої реформи минулого тижня детально розповів віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Так, головна новація — скасування заочної та вечірньої форм навчання, натомість введення дистанційного навчання вже з наступного, 2024 року. За словами Федорова, таке рішення назріло вже давно: “заочка” є рудиментом радянської системи освіти і відкриває можливість “купувати” дипломи. Крім того, українські навчальні заклади, які пережили кілька років дистанційного навчання через пандемію коронавірусу та повномасштабне вторгнення, вже напрацювали механізми організації віддаленої освіти.

Інші нововведення стосуються термінів навчання та вибору спеціальності. До прикладу, студенти контрактної форми самі зможуть визначати, скільки вчитимуться. Оскільки, за новими правилами, навчання на бакалавраті може становити від 3 до 6 років, студенти самі формуватимуть свій навчальний план у межах цього періоду. Водночас, Уряд пропонує студентам час для роздумів: вони обиратимуть спеціальність лише після другого курсу, а до того вивчатимуть лише загальні дисципліни галузі, на яку вступили.

Також зміни торкнуться дисциплін вільного вибору. Якщо раніше для нерегульованих спеціальностей він складав 25%, тобто 3/4 предметів визначав університет, то тепер студент зможе обрати аж 50% дисциплін. Натомість студенти регульованих спеціальностей (право, атомна енергетика, медицина, військова служба) зможуть вибирати лише 10% дисциплін у своєму навчальному плані.

Що думають у навчальних закладах?

Освітня реформа була не надто позитивно сприйнята ректорами українських університетів. Це не дивно, адже їм доведеться змінювати величезну кількість внутрішніх документів та механізмів, аби запровадити нововведення.

Очільник Національного університету “Києво-Могилянська академія”, ексміністр освіти Сергій Квіт бачить проблеми у виборі спеціальності студентом після другого курсу. “Це не важко втілити, але потрібно вивчати практику застосування. Наприклад, наш університет дуже серйозно до цього ставиться і ми будемо шукати університети-партнери для того, щоб обмінюватися досвідом і спільно щось організовувати. Це зробити досить важко, бо це нове”, — вважає він.

Водночас, ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров вказує на мінуси у повному скасуванні заочної форми навчання. “На деяких спеціальностях заочне у нашому університеті вкрай необхідне. Це — Інститут публічного управління державної служби, де навчаються держслужбовці і тільки на заочному”, — каже Володимир Бугров.

Студентів-дистанційників треба захистити

Скасування заочної форми навчання, вочевидь, створить проблеми українцям, які поєднують навчання з роботою. Так, відповідно до “Кодексу законів про працю”, працівники, які навчаються на “заочці”, мають право на додаткову відпустку під час сесії зі збереженням середньої заробітної плати, тоді як поняття “дистанційна освіта” в трудовому кодексі немає, а отже і студенти законодавством не захищені.

Тож, на думку освітян, впровадження освітньої реформи повинно супроводжуватися змінами до інших законів — аби Україна отримала європейську систему вищої освіти, зберігши різні варіанти та можливості для навчання студентів.