«Працюємо по повній програмі». Пілоти БПЛА розповіли про роботу з дронами на передовій.

Самі себе ці хлопці називають пілотами. Ілля і Валерій – екіпаж безпілотних літальних апаратів. З цими хлопцями ми спілкуємось на Донеччині. Вони разом зі своїми дронами виконують бойові задачі на Лиманському напрямку – в районі сумнозвісного Серебрянського лісництва. Обидва мобілізовані і ніколи раніше до армії не мали жодного відношення. Втім повномасштабне російське вторгнення змінило все їхнє життя.
«Я мобілізувався на самому початку війни. коли розподілили по військових частинах, прибувши на ППД, спитали, хто хоче бути оператором БПЛА? Чому ні? По своєму, це важко, іноді, може і легше, але, мені здається не так важко, як хлопцям на самому нулі, в окопах під дощем, під снігом, в мороз, в спеку, під обстрілами безперервними, ніж мені, наприклад. В чомусь є важкість – ми працюємо і вдень ,і вночі без перерви. Але треба робити свою роботу, щоб хлопцям дати знати, де є ворог, куди вести вогонь, куди має стріляти артилерія, я кожен робить те, що може зробити», – розповідає Ілля.
Валерій зізнається, що сумнівався перед тим, як стати оператором БПЛА. Згодом подивився на заняття пілотів і закохався в польоти. Зараз використовує усі свої навички аби знаходити техніку і скупчення живої сили ворога і наводити нашу артилерію.
«Це цікава робота. Як починалося? Пам’ятаю, що я і хотів, і не хотів одночасно. Потім подивився, як хлопці навчаються, мені сподобалось. Це зовсім інший рівень, бо маємо справу з сучасною технікою. Спочатку це був просто дрон. А зараз все набагато глибше. Наша робота полягає в тому, щоб виявити наступ на наші позиції. Щоб хлопці знали, звідки йдуть вороги і скільки їх. Щоб готувалися дати відсіч. Потім – знайти російську техніку, танки, дати координати, щоб наша артилерія відпрацювала. Також робимо скиди боєприпасів на голови рашистам. Але в лісі зараз це не дуже актуально. Зараз тут так гаряче, що треба весь час вести ефір. Давати картинку командуванню. Тобто працюємо по повній програмі», – каже Валерій.
Пілоти кажуть, що для їхньої ефективної роботи підійде не будь-який дрон. Слідкувати за полем бою потрібно цілодобово, тому необхідні безпілотними з тепловізорами. Оскільки це очі будь-якого підрозділу у сучасній війні, ворог активно намагається знешкодити їх. Ілля і Валерій розповідають, що росіяни активно шукають місця запуску наших дронів, накривають їх артилерійським вогнем, тому позиції доводиться регулярно змінювати. Влучити в невеликий літаючий предмет важко зі стрілецької зброї, однак засоби радіоелектронної боротьби російські загарбники використовують дуже активно. Ілля за кілька місяців втратив 4 безпілотники через перешкоди, які ставлять окупанти.
Однак наші хлопці теж вміло полюють на ворожі БПЛА завдяки сучасним антидроновим рушницям. Коли прийшли до війська, кажуть нацгвардійці, була мета відігнати загарбників від рідних міст, але за понад півтора року протистояння ворогу, вона трансформувалася в єдину загальну мету – звільнити Україну від росіян. І саме ця думка додає сил і мотивації.
До теми
- Музеї творчості художника Володимира Микити: як доньки митця популяризують його спадщину
- У Мукачеві розпочинається молодіжний компонент програми Roma Response
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті

До цієї новини немає коментарів