Джипи руйнують полонини, які не мають шанси на відновлення
Полонини українських Карпат вражають своєю красою та панорамними видами, і вони можуть мати велику естетичну цінність для людей, які насолоджуються природою, активним чи повільним туризмом.
Полонини можуть бути використані для традиційного тваринництва, пасічництва, сінокосіння, збору ягід та інших сільськогосподарських видів діяльності. З цього можуть бути створені робочі місця та забезпечена сталість території.
Полонини привертають увагу туристів та сприяють розвитку туризму. Але останні десятиліття їх руйнують різні механізовані засоби пересування, як то джипи, квадроцикли.
Чому джипінг в Українських Карпатах це погано
- Руйнування трав’яного покрову. Проїзд джипами та іншими транспортними засобами може призвести до руйнування трав’яного покрову на горах. Трав’яний покрив виконує важливу роль у збереженні ґрунту, запобігаючи ерозії та змиванню ґрунту під впливом дощу та вітру. Він також слугує середовищем для життя для багатьох видів рослин та тварин;
- Через них руйнується природне водо регулювання. Джипи та квадроцикл, які їздять по полонинах, призводять до руйнування процесів водо регулювання у гірській частині, як результат до обміління наших річок. Раніше після дощів вода стікала 3-4 дні, зараз 1 день, утворюючи стрімкі потоки. Що у перспективі негативно вплине на якість життя жителів громад та збільшить міграцію;
- Руйнування земляного шару. Надмірна кількість машин, важких, руйнує земляний шар (так званий альпійський шар, товщиною 3-5-7 см. Це може сприяти виникненню ерозії ґрунтів, особливо на крутих схилах, коли дощова вода не може проникнути у ґрунт та руйнує верхній шар ґрунту. Колесо авто, педаль газу, підвищена прохідністю машини без сліду не залишається;
- Надмірний трекінг від коліс авто. З часом зростає кількість колій, які утворюються від коліс автомашин. Це ускладнює рух, а різна ширина, глибина, змушує водіїв прокладати нові напрямки, утворюються поруч інші колії, таким чином ширина дороги збільшується. Трекінг може призводити до повного зруйнування природних екосистем, утворення тої ж ерозії грунту та зменшення якості природних місць для відпочинку та рекреації;
- Опади розмивають дорогу. Після злив, вода та бруд стікає, утворюється болото яке ті ж джипи вкатують далі. Про відновлення покриття не йдеться. Тобто незворотність процесів природного відтворення покриття знижується;
- Загроза туристам. Коли такими полонинами йдуть пішохідні туристи, вони дихають пилом, випарами пального, які підіймаються від руху автомашин, яких на полонинах стало багато. Це негативно впливає на самопочуття, здоров’я людей, що обрали екологічний відпочинок в горах;
- Загроза сталому розвитку Карпатського регіону. Як результат, зміна ландшафту, зниження привабливості, відсутність трав’яного шару, присутня глина та каміння. Це усе ставить під загрозу сталість полонин та Українських Карпат.
Природня спадщина, озера льодовикового періоду, гірський хребет Свидовець під загрозою людей. Більше фото на сторінці Фейсбук.
Ми розуміємо, що на полонинах немає лісу, його немає давно, інша висота над рівнем моря. Тому не потрібно ставити в один ряд лісовози та джипи з квадроциклами. Порушенням природоохоронного законодавства під час виконання лісогосподарських заходів, зокрема трелювання деревини очевидні.
Це паралельні проблеми, які потребують шляхів їх вирішення. Але кожен з них руйнує трав’яний покрив, який у горах може бути дуже чутливим до руйнувань, і відновлення може зайняти дуже багато часу. Від декількох років до десятиліть або навіть століть може пройти, перш ніж трава та інші рослини повністю відновляться.
Задаємо собі питання – що буде через 20-30 років? Можете уявити? Але більшості байдуже.
Що робити? Країни ЄС обмежують, регулюють надмірність антропогенного впливу, та в цілому рух цих автомашин, наші громади теж здатні обирати сталий розвиток, а не гроші сьогодні. Природна спадщина не належить одній людині чи громаді, це надбання людства.
Не користуйтесь послугами “джип-сафарі”, та закликайте ваших знайомих не робити це. Ставтесь до природи українських Карпат відповідально. Вона вам за це буде вдячна.
Збереження природної спадщини - наша спільна справа!
Чому це важливо?
- Будьте свідомими громадянами європейської України. Закликаємо вас знайомитись з природними багатствами та унікальними місцями українських Карпат. Розумійте, що це надзвичайно цінні активи, спадщина, яку потрібно охороняти;
- Діліться своїм усвідомленням з іншими. Поширюйте обізнаність серед родини, друзів і колег про важливість збереження природної спадщини. Поширюйте інформацію через соціальні мережі та спільноти;
- Підтримуйте природоохоронні ініціативи та організації. Захищайте природну спадщину своїх міст та сіл, та підтримуйте природоохоронні ініціативи, організації та рухи, які займаються збереженням природи та природної спадщини;
- Долучайтесь до волонтерських ініціатив. Приєднуйтеся до груп волонтерів, які беруть участь у прибиранні природних територій та відновленні екосистем;
- Будьте екологічно відповідальними. Зменшуйте свій власний екологічний слід, зменшуючи споживання ресурсів та викиди. Вибирайте екологічно чисті варіанти та підтримуйте сталі практики.
Author: Олександр Коваль
Засновник "Турінформ Закарпаття", викладач факультету туризму УжНУ, експерт з маркетингу та розвитку туризму.
До теми
- Квитки з Ужгорода до Європи вже у продажі: розклад, ціни, вартість альтернативних маршрутів
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Три громади Закарпаття вчилися управляти публічними інвестиціями
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
- Бичківський медяник: вишиваний оберіг, який можна спробувати на смак
- На Закарпатті найгірші результати НМТ з української мови та математики, але найкращі – з хімії
- “Від зерна до хліба”: урожай пшениці вже вдруге зібрала закарпатка Аліса Смирна з дітьми
До цієї новини немає коментарів