Закарпатські нацгвардійці здійснили мрію хлопця-переселенця

«Коли переїхали в Ужгород, то я дуже зрадів, що не буду просинатися від звуків вибухів, зможу відвідувати школу і спілкуватись з однолітками. Мені цього дуже бракувало. Але в мене не було нічого для школи. Тому я написав і розклеїв оголошення з пропозицією вигулювати домашніх тварин місцевих жителів. Таким чином я планував заробити гроші, щоб купити рюкзак», – розповідає Іван.
Це оголошення побачив один з офіцерів Національної гвардії України і запропонував побратимам зі свого підрозділу надати хлопцю таку можливість. Військовослужбовці швидко зібрали кошти і купили все необхідне для навчання.
«Мене дуже вразило те, що хлопець не зламався і на новому для себе місці одразу почав діяти. Він не пішов просити чи десь шукати якусь гуманітарну допомогу. Він зробив все, щоб реалізувати своє бажання. Це вчинок вже не хлопчика, а справжнього чоловіка. І саме тому ми з побратимами вирішили допомогти Івану», – поділився нацгвардієць Олексій.
Нацгвардійці запропонували хлопцю погуляти зі службовим гвардійським собакою. Заодно розповіли про службу з охорони громадської безпеки, завдання, які виконують кінологи і службові собаки. В якості подяки подарували Івану все необхідне для школи: рюкзак, зошити, атласи, додаткову торбу для спортивної форми і багато інших корисних речей.
«Ми дуже вдячні нацгвардійцям. Мене попередили про цю ідею, а ось для Вані це був справжній сюрприз. На Донеччині ми бачили, як бійці Нацгвардії разом з іншими військовими захищають нашу землю, а тепер ще й відчули їхню турботу і щирість тут – на Закарпатті. Я дуже рада, що в сина тепер є все необхідне для школи. Обіцяю, що в кінці року я покажу вам його табель, і там будуть лише гарні оцінки» – не приховує своєї радості мати Івана Марина.
До теми
- Перед полоном замовив дружині квіти на день народження. Маріупольці В’ячеслав та Валерія Кучковські про те, як зберегти любов під час війни
- Girls Leadership Academy 6.0 / Академія лідерства для дівчат 6.0: закарпатські дівчата можуть взяти участь у проєкті!
- Музеї творчості художника Володимира Микити: як доньки митця популяризують його спадщину
- У Мукачеві розпочинається молодіжний компонент програми Roma Response
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Крафтове виробництво «Вуйко Еко» випустило новий продукт за рецептом, якому вже понад 150 років
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи

До цієї новини немає коментарів