Про актуальні зміни у податковому законодавстві йшлося під час зустрічі податківців та підприємців на Закарпатті

Податківці звернули увагу платників, що положення зазначеного вище Закону відновлюють обов’язкову сплату єдиного податку, також ним скасовано спеціальний режим оподаткування за ставкою 2%, відновлено відповідальність бізнесу за незастосування касових апаратів та частково знято мораторій на проведення податкових перевірок.
Представники податкових органів наголосили на обов’язковому використанні спрощенцями ІІ, ІІІ і IV груп реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій. Зауважили, що платники можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО, залежно від своїх фінансових можливостей та функціональних потреб, а Податкова служба надає можливість безкоштовного встановлення програмного РРО на будь-який комп'ютер, ноутбук або ґаджет.
Фахівці ДПС поінформували суб’єктів господарювання і про відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону. Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.
Під час діалогу та роз’яснення питань податкового законодавства, податківці також роз’яснили учасникам зустрічі нюанси визначення розрахункової суми мінімального податкового зобов’язання. Зокрема, фахівці ДПС зауважили, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).
Платниками у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Податковим кодексом встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
Платники податку до бюджету сплачують лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 38 прим. 1 ПКУ, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків. Згідно з ПКУ, тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.
Наприклад, платник податків – фізична особа протягом 2022 року має у власності земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, площею 4,0 га, нормативна грошова оцінка якої не проведена. Земельна ділянка в оренду, емфітевзис або інше користування не передавалась. За 2022 рік сплачено земельний податок у сумі 318,4 гривень.
Розрахункова сума МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО х S х Кх М / 12, де:
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, гектарах;
К – коефіцієнт;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
За умовами, визначеними у прикладі, за результатами 2022 року контролюючий орган сформує та направить платнику податків податкове повідомлення – рішення на суму різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків:
(26531 х 4 х 0,04 х 12/12) – 318,4 = 4244,96 – 318,4 = 3926,56 гривень.
Разом з тим, якщо протягом звітного року платник податку отримував доходи від реалізації сільгосппродукції у сумі 100000,0 грн, з яких 78000 грн не підлягали оподаткуванню, відповідно до п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а з різниці утримано податковим агентом податок у сумі 3960,0 грн, то сума податку на доходи фізичних осіб, яку платник податків повинен сплатити до бюджету (позитивне значення різниці між сумою МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків), буде становити 33,44 грн. (4244,96 – 318,4 – 3960,0).
ДПС у Закарпатській області
До теми
- Закарпаття: надходження акцизного податку протягом 2025 року перевищили 215 млн грн
- Платники Закарпаття сплатили до державного бюджету майже 3 млрд грн військового збору
- Закарпатська область у першій трійці за зростанням бюджетних надходжень
- 450 нових робочих місць: «Джентерм Україна» розширює виробництво на Закарпатті
- На Закарпатті за 2025 рік у місцевих бюджетах – понад 1,5 млрд грн єдиного податку
- Платники Закарпаття за 2025 рік сплатили понад 14 млрд грн ЄСВ
- Роботодавці перерахували понад 17 млрд грн податку на доходи із фізичних осіб, які працюють на Закарпатті
- У 2025-му закарпатські митники оформили понад 124 тисячі експортно-імпортних та транзитних декларацій
- Платники Закарпаття перерахували до зведеного бюджету понад 34 млрд грн податкових платежів
- У 2025 році Закарпатська митниця скерувала у Держбюджет понад 25 мільярдів гривень
- Закарпатська митниця: цьогоріч збільшилося ввезення електромобілів
- У бізнесовій спільноті Закарпаття з початку року – понад 6500 новостворених суб’єктів господарювання
- З початку 2025 року Закарпатська митниця вже видала понад 6 тисяч сертифікатів на експорт товарів
- Платники Закарпаття перерахували до зведеного бюджету понад 31,5 млрд грн податкових платежів
- Закарпатська митниця: надходження до Держбюджету щороку зростають - за 11 місяців 22,7 млрд грн
- На Закарпатті податківці видали суб’єктам господарювання 6837 ліцензій на право торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального
- Досягнуто понад 50 мільйонів кВт·год чистої енергії, виробленої завдяки вітрякам у Нижньоворітській громаді
- Закарпатський експорт у 2025 році наблизився до $1 млрд — дані за дев’ять місяців
- У результаті ревізії тергромаді на Закарпатті відшкодовано близько 700 тисяч гривень
- Платники Закарпаття з початку року сплатили майже 11,4 млрд грн ЄСВ

До цієї новини немає коментарів