Тетяна Шаповалова: “Податкова - фіскальний орган і він завжди буде по інший бік барикад бізнесу”.

Досьє “Неділі”

ШАПОВАЛОВА Тетяна Михайлівна - голова Державної податкової адміністрації у Закарпатській області, народилася 1964 року у смт.Перечин. Після закінчення Львівського фінансового технікуму у липні 1983 року розпочала трудову діяльність в облфінуправлінні Закарпатської облдержадміністрації, де пропрацювала 22 роки. Вищу освіту здобула у Тернопільському фінансово-економічному інституті, за фахом - економіст. До квітня 2005 року працювала начальником головного фінансового управління Закарпатської ОДА. З квітня по грудень 2005 року - перший заступник голови ДПА у Закарпатській обл. Одружена, виховує доньку.

“Зарплата у “конвертах” – це обкрадання людей.

- Доброго дня! Це "пряма лінія"? Я можу задати питання Тетяні Шаповаловій?

- Доброго дня, будь-ласка, запитуйте, якщо зможу допомогти – буду дуже рада.

- Боялась, що не вдасться потрапити в ефір, тож вирішила зателефонувати ще до початку "прямої лінії". Моє прізвище Терещенко, я з Ужгорода. Цікавить мене ось таке питання: як реагують податківці на те, що підприємці приймають на роботу з мінімальним окладом, а іншу суму виплачують у конвертах? Від цього страждають діти, що отримують аліменти, і ті, хто має право отримати компенсацію за завдану шкоду його здоров`ю.

- На жаль, ця проблема сьогодні хвилює усіх. Податківці не можуть застосувати до роботодавця штрафні санкції у випадку, якщо він виплачує зарплату менше мінімального розміру. На це можуть вплинути органи прокуратури та інспекції по праці.А щоб довести, що роботодавець виплачує зарплати у конвертах, треба доказати йому це, що зробити нелегко. Тим більше, що наймані працівники нерідко і самі погоджуються на пропозицію роботодавця і досить легко дають згоду, на виплату "у конвертах". Це здається на перший погляд вигідним і працівникам, і підприємцям, але насправді це обкрадання самих себе. Не слід забувати, що з грошей "у конвертах" відрахування до Пенсійного фонду не надходять, а це породжує проблеми із своєчасною виплатою соціальних пенсій, в тому числі, і згадувані вами аліменти. Тому важливо, щоб самі люди, які влаштовуються на роботу, піднімали питання про свій заробіток, відстоювали свої права і вимагали, щоб у трудовому договорі була вказана сума, котру вони будуть отримувати.

- Тоді, якщо можна, я дещо уточню своє запитання. У мене сильно побили зятя, він довго лежав у лікарні. Після рішення суду винуваті нагло сказали, що будемо отримувати все життя по 10 копійок. І дійсно це так, бо в них оклади мінімальні, а насправді отримують до двох тисяч зарплатні.

- Можете звернутися до нас із офіційним листом і ми вже по факту будемо розбиратися із цим питанням. Або, якщо хочете, зателефонуйте мені за номером 61-43-70, поспілкуємося більш детально, бо я так зрозуміла, що зараз ні прізвищ, ні підприємство згадувати не будете.

- Так, я обов’язково до вас звернуся. Гарно дякую, всього доброго.

- Чекаю на дзвінок. До побачення.

- Доброго дня, це газета “Неділя”?

- Так, Тетяна Шаповалова слухає вас.

- Дуже приємно Вас чути, пані Тетяно. Це Оксана із Перечина. Знаю, що податківці проводили кампанію декларування. Чи є вже дані про те, скільки у нас в області проживає мільйонерів?

- Остаточних даних поки немає, кампанія з декларування доходів закінчилася 1 квітня. Зараз декларації опрацьовцються. Проте дані декларування фізичними особами – підприємцями засвідчують, що кількість багатих людей у нас зросла. Якщо у 2004 році валовий дохід перевищив один мільйон гривень у 83-х підприємців, то за попередніми підсумками минулого року таких суб’єктів господарювання уже 105. Зросло число підприємців, які задекларували чистий дохід у сумі понад 500 тисяч. Таких осіб у нас зараз 5. Окрім того, маємо двох мільйонерів.

- Як охоче люди здавали до 1 квітня декларації і які види діяльності найприбутковіші?

- За попередніми даними декларації подали понад 7 тисяч підприємців і біля 3 800 інших громадян. Але ми ще не проаналізували, яке співвідношення тих, хто подав декларації по сплаті податків, і хто – на одержання податкового кредиту. Якщо задаєте такі питання, то думаю, розумієте про що йде мова. А щодо прибуткових видів, то як виявилося, найвигідніше у нас займатися оптовою торгівлею продовольчими товарами та гральним бізнесом. До речі, основна кількість найбагатших підприємців живуть в Ужгороді, Хустському та Тячівському районах.

- Дякую гарно, приємно було з Вами поспілкуватися! Щасти Вам!

- Спасибі, і Вам також.

- Алло, добрий день. Ми телефонуємо по оголошенню, що проводиться "пряма лінія" сьогодні.

- Так, будь-ласка, ви можете задати своє питання.

- Це вас турбує Лукашина Марія Степанівна. Мій син навчається у вузі, чи можу я ще подати документи, щоб мені відшкодували в якійсь частині плату за навчання?

- В цілому право на таку податкову соціальну пільгу як податковий кредит має кожен громадянин, який одержував протягом року заробітну плату. Але подати декларацію потрібно було до квітня. Однак подавайте, бо ці питання вже піднімалися на прес-конференції керівництва ДПА України. І вони повідомили, що розглянуть можливість продовжити термін прийому декларацій при умові, якщо подібних звернень буде багато. До речі, минулого року подібна ситуація теж виникала і її потім зняли, продовживши термін.

- То виходить, що декларацію я можу подати, але ще невідомо, чи матиму пільгу?

- Так, звичайно. Бо ми теж зацікавлені, щоб усі люди були охоплені процедурою декларування.

- Спасибі за надію...

- Алло, добрий день! Це "гаряча лінія", пані Шаповалова?

- Так. Я слухаю вас уважно.

- Вас турбує Кость Петро Петрович, директор товариства з Ужгорода. Скажіть, будь-ласка, чи має право при придбанні основних фондів новостворене підприємство на відшкодування ПДВ із бюджету?

- Якщо підприємство зареєстроване менше 12-ти місяців, то поки що немає. Але хочу вам повідомити, що це питання вже неодноразово піднімалося на рівні уряду і нині підготовлено відповідний законопроект щодо новостворених підприємств, де якраз визначено питання інвестицій та обладнання. Маємо надію, що новий парламент все-таки проголосує за нього. Передбачається, що якщо придбання обладнання відбуватиметься при імпорті, то митниця не буде обкладати ПДВ, а надаватиме вексель. Тобто відстрочка діятиме на певний період, поки обладнання буде введено у дію. І лише після того буде йти сплата зобов’язань. Але напевно у Вашій ситуації треба більш детально розібратися, тому що можуть бути деякі нюанси. Можливо, що можете формувати кредит, і працюючи із векселями та не чекаючи відшкодування на розрахунковий рахунок, зменшити цю суму із врахуванням векселів. Тому, напевно, буде краще, якщо ви звернетеся у нашу громадську приймальню...

- Гарно дякую.

- Будь-ласка, можете підходити на прийом, або письмово звернутися.

- Добрий день, я можу задати питання пані Тетяні?

- Так, я вас слухаю. Але, якщо можна, назвіться, будь-ласка.

- Мене Михайло звати, я із села Оноківці Ужгородського району. Відомо, що наша область дотаційна і самостійно забезпечити коштами себе не можемо. Але все-таки, скільки в нас збирається податків і яке підприємство платить найбільше податків?

- Можна сказати так: податки поділені на певні категорії, які адмініструються митними органами, податковими органами і іншими міністерствами. Щодо податкової служби, то у минулому році ми зібрали більше 805 мільйонів гривень до бюджетів усіх рівнів, якщо ця сума вам про щось говорить. Що стосується митниці, то приблизно стільки ж збирає і вона. Якщо ж брати по питомій вазі, то можу сказати, що платежі нашої податкової адміністрації в Україні займають біля 1%, не більше. А щодо найбільших платників, то за підсумками минулого року це “Єврокар”, Ужгородський коньячний завод, македонська фірма “Граніт”, що реконстуювала дорогу, підприємства “Котнар” та “Айсберг” у Берегові та багато інших.

- Дякую. Успіхів у роботі! До побачення.

- Спасибі велике, Вам також. До побачення.

- Добрий день, я бухгалтер приватної фірми і у мене наступне запитання. Ми отримали фінансову допомогу від іншого підприємства, яке є платником податків на загальних підставах. На кінець податкового періоду не встигли повернути допомогу повністю, а повернули її лише наступного. Чи повинні ми її включати собі в дохід?

- Однозначно, якщо протягом року не повернули.

- А при поверненні її у наступному періоді я можу поставити собі у витрати?

- Так, безперечно.

- Дякую гарно. До побачення.

"Єдиний податок заганяє у тінь навіть те, що не повинно працювати на цьому податку"

- Доброго дня, пані Тетяно! Це приватний підприємець із Ужгорода. Дуже багато колись говорилося про боротьбу із корупцією, із хабарами. Скажіть, будь-ласка, чи існує у вас служба, яка відслідковує, щоб були дійсно чесні взаємовідносини між підприємцями і податківцями?

- І вам доброго дня! Мабуть, почну із тих же слів, що і Ви: багато говорилося... Я не хочу, щоб про це говорилося, я хочу, щоб з цим боролися, якщо такі факти мають місце, дзвоніть на телефон довіри 3-52-70. Я досить жорстко підходжу до таких питань, можу пробачити нашому працівнику помилку, але не можу пробачити те, про що ви говорите. Щодо служби, то у нас є відділ по боротьбі з корупцією, котрий безпосередньо мені не підпорядкований, сама схема підпорядкованості передбачає його незалежність. Крім того, якщо проявляються корупційні діяння у якомусь процесі (перевірки, звернення про відшкодування ПДВ тощо), то у нас з цього приводу працює також відділ відомчого контролю, який має права при виявленні порушень податківцями підключати відділ по боротьбі із корупцією. Дивлячись на показники роботи цього підрозділу, я не хочу говорити, що у нас немає корупції.

- Але ж це мова йде не про податкову міліцію?

- Ні, звичайно, податкова міліція діє окремо. А підрозділи, що я називала, займаються якраз питаннями корупції та недопущенням порушень з боку податківців.

- І ще одне питання на рахунок єдиного податку. Як вважаєте, чи справді ефективно і вигідно державі, щоб існували платники єдиного податку, чи все-таки з часом буде ставитися питання про відмирання єдинщиків?

- Можна відповісти і так, і ні. Поясню чому. Так – бо вважаю, що повинна бути спрощена система для тих, які започатковують свою діяльність, які тільки почали роботу і не мають можливість розвиватися, не маючи у достатній кількості оборотних коштів і живучи на кредитах. Але в той же час цей вид податку сьогодні свою роботу зробив – він підняв того дрібного і середнього підприємця, який хотів працювати. Ні – тому що зараз склалася ситуація у певній мірі навпаки: єдиний податок заганяє у тінь уже все те, що не повинно працювати на цьому податку. Тому моя позиція така: треба робити галузеву диференціацію податку, слід конкретно визначити ті види діяльності, які мають право обирати спрощену систему оподаткування і чітко визначити ставки для кожного виду заняття. Сьогодні вже не секрет, що велике підприємство починає розділятися і створює навколо себе цілий конгломерат малих підприємств, сплачуючи при цьому до бюджету мізерні кошти.

- До речі, з цього питання ми також надавали пропозиції до відповідних міністерств і сподіваємося, що парламент все-таки прийме рішення відповідне.

- А чи не вважаєте, що ставку єдиного податку має все-таки встановлювати податкова, а не місцеві органи самоврядування?

- Думаю, що ні, бо податкова - це все-таки фіскальний орган і він завжди буде з іншого боку барикад бізнесу. Він буде зацікавлений у постійному збільшенні ставок, щоб наповнити бюджет, а це негативно відіб’ється на бізнесменах. Оскільки ця система оподаткування передбачалася для малого і середнього бізнесу і єдиний податок надходить повністю до місцевих бюджетів, то у розвитку підприємництва мають бути зацікавлені перш за все місцеві органи влади. Відповідно, вони повинні бути зацікавлені у встановленні ставок, які з однієї сторони, були б прийнятними для платника, з іншого, щоб задовольняли існуючі потреби місцевого бюджету. Але, на жаль, сьогодні окремі ради не завжди зацікавлені у тому, щоб наповнити бюджет і, відповідно, працюють десь на стороні бізнесу. Скажімо, в Ужгороді вже другий рік поспіль ми виступали з ініціативою підняти ставки орендної плати нерухомості, однак міськрада минулого скликання негативно реагувала на ці моменти, незважаючи на те, що якраз ця діяльність приносить непогані прибутки. А от на “прямій лінії” журналісти питають, чому для них встановлено найвищі ставки – 200 гривень. Питається, де тут справедливість і на чиєму боці міські депутати? Тому, ще раз повторюся – це спільна праця бізнесменів, ради і податківців у виробленні єдиного підходу до встановлення ставок.

- Дуже гарно дякую, до побачення.

- І Вам спасибі за актуальні питання. Щасливо.

- Добрий день, це Тетяна Михайлівна?

- Так, я слухаю вас.

- Це із Ужгородської центральної районної лікарні вас турбують. У мене виникли деякі труднощі ось у зв’язку із чим. Лікарня за рішенням суду має відшкодувати працівнику втрати за заподіяну шкоду здоров’ю. Випадок стався ще у 98 році, коли діяв Декрет Кабінету Міністрів про прибутковий податок з громадян. Чи підлягають кошти, які ми хочемо виплатити зараз як допомогу, оподаткуванню?

- Гадаю, що Вам треба скористатися і Декретом, і законом про оподаткування фізичних осіб. Закон говорить, що ті доходи оподатковуються за ставками, які діяли на той період. Оскільки відповідно до Декрету ці кошти не підлягали оподаткуванню, то, відповідно, і зараз вони оподатковуватися не будуть. Однак суму, яку ви нараховуєте, треба розбити по періодах. Якщо ще виникнуть запитання, звертайтеся на консультацію до ДПА у області, 31 кабінет, це громадська приймальна.

“Ті, хто має чого боятися, має і серйозне лобі у парламенті”

Якщо більшість читачів скористалися нагодою і вирішили проконсультуватися у головного податківця краю, то журналістів більше цікавили питання, як...

- Чи правда, що замість теперішніх відділень у районах знову буде відновлено інспекції?

- Так, у другому кварталі ми будемо реформовувати Міжгірське відділення у повноцінну інспекцію. Це один із дальніх районів і щоб там забезпечити якісне надання послуг, то у першу чергу відновимо діяльність інспекції там, щоправда, у межах тої кількості працівників, які є зараз. Що стосується інших відділень, то це буде у більш пізніший термін. Такі кроки передбачає Проект модернізації податкової служби, робота по якому буде продовжуватися до 2013 року. Проте сам проект не передбачає тільки те, що відділення будуть ліквідовуватися. Передбачено і ряд інших заходів – і облік, і електронний режим подання звітності тощо.

- До речі, у “Неділю” для “прямої лінії” факсом надійшло запитання від бухгалтера Інги Старцевої, яка скаржиться на велику кількість звітів і питає, чи буде колись їх менше і чи будуть вони простішими?

- У даному випадку я можу говорити лише про за звітність податкову, бо якщо це бухгалтер, розумію, що вона говорить про усю звітність – і в пенсійний, і фонд зайнятості. Вважаю, що в ідеалі це має відбуватися так, як і реєстрація через "єдине вікно". Тобто реєстратор приймає звітність, а всі органи нею користуватимуться. Однак для цього потрібно уніфікувати облік, тобто податковий і бухгалтерський облік повинен бути єдиний. Зараз ДПА проводить пілотний проект на базі податкової Криму по впровадженню електронної звітності, у першу чергу це звітність по ПДВ. І якщо система буде вдало апробована, то з осені її впровадять на всій території України. Зрозуміло, що у цьому випадку теж можуть виникнути труднощі із технікою, бо не всі зможуть її придбати, особливо малі підприємці. Проте такий прийом звітності дасть можливість зекономити час, не стояти у чергах і т.д. До речі, цими днями оприлюднено проект наказу щодо спрощення звітності тим, хто реалізує алкогольні напої.

- Як зараз працюють ті підприємства, які розташовані у колишніх СЕЗ? Чи змінилися результати господарювання?

- Ви, напевно, знаєте, що було проведено комплексний аналіз роботи зареєстрованих у спецзонах проектів, після чого із багатьма суб’єктами було розірвано договори через невиконання ними умов угод. Зокрема, із 30 СПД, розташованих у колишній СЕЗ "Закарпаття", працювати залишилося тільки 20 (16 з них нині звітуються у податкову). Щодо територій пріоритетного розвитку, то там взагалі діє 44 проекти із 98. Щодо того, як працюють, то у кожного підприємства свої нюанси, свої бізнес-плани і свої перспективи. Зокрема, "Єврокар", який теж працював у спецзоні, не користувався пільгами по сплаті податку на прибуток. Тому для нього практично нічого не змінилося, суму ПДВ він платив на загальній системі податковій адміністрації, яка його адмініструвала. Зараз у зв’язку із тим, що СЕЗ відмінено, він платить у режимі імпорту митним органам той же податок. Ті підприємства, що користувалися пільгами по податку на прибуток, то так, для них ці пільги відпали. Такі як “Ядзакі”, у зв’язку з тим, що це планово збиткове підприємство, воно не користувалося ще цією пільгою. Хоча на сьогодні всі підприємства, думаю, хвилює порядок увозу на територію України обладнання і які пільги буде надано у зв’язку із тим, що інвестиції будуть ввозитися. Як я уже казала, згідно із нинішнім законодавством для новостворених підприємств, які діють менше 12 місяців, порядок відшукування ПДВ на розрахунковий рахунок діють обмеження, тобто вони не мають права одержати таке відшкодування. Все-таки сподіваємося, що законопроект буде підтриманий парламентом і його введуть в дію, бо це дуже важливо для вкладання інвестицій.

- Перед виборами багато політичних сил знову заговорили про необхідність податкової реформи і зниження податкових ставок. Як вважаєте, що потребує першочергової уваги?

- Ми вже так давно говоримо про впровадження Податкового кодексу, тож вважаю, що новий склад Верховної Ради може нарешті підійде ближче до його прийняття, бо нині дуже потрібен єдиний документ, який би об’єднав усі існуючі законодавчі акти про податки. А то у нас як? Є якийсь закон, до нього вносять одну, дві, три зміни і все це без врахування в системі оподаткування інших видів. Із прийняттям Податкового кодексу такого б свавілля із законами не було. Був би один і до нього вносили б при потребі зміни. Їх легше прийняти, легше вмотивувати.

- Як ставитеся до того, щоб ввести у нас податок на майно?

- В Україні про введення такого податку говорять уже років десять, але чомусь ніхто не береться його вводити. Вірніше, ті, хто має чого боятися, має і серйозне лобі у парламенті, тож не виключено, що прийняття такого закону не пройде. Я тільки "за" податок на майно, бо той, хто більше володіє майном, і має платити в бюджет більше. І тоді не будуть депутати переписувати на своїх бабусь чи ще когось нерухомість, бо ті не дозволять, оскільки не матимуть коштів на сплату податків. Якщо в нас немає сумнівів у необхідності платити податок на землю, то чому на інше нерухоме майно не повинно обкладатися таким же податком? Чому сьогодні оцінюємо плату за землю, а не за інтенсивність використання цієї землі? Я розумію, що податок на майно складно вводити, бо потрібно провести повну інвентаризацію майна, зробити його реєстр, на облік поставити. Але ж цей етап пройшло багато країн, де нині податок на майно є одним із основних джерел наповнення бюджету і свідченням про цивілізовані правила гри між податковою і платниками. Цим податком не повинні залякувати, мовляв, завтра цю бідну людину, що має одно- чи двокімнатну квартиру, задавлять податком. Цей податок не для того...

Коли податкова наведе лад у гральному бізнесі?

- Дуже болюче питання ви задали. На жаль, самі своїми силами ми поки що не справилися з цією проблемою. Негатив, у першу чергу, у тому, що більшість суб’єктів господарювання, які займається цим бізнесом, розташовані в інших областях, а в нас тільки приміщення орендують. Дуже важко відслідкувати власників гральних апаратів, які розташовані у кафе. Як правило, там орендні відносини і коли приходиш із перевіркою - ніхто нічого не знає. Штраф на сьогодні, який застосовується за відсутність торгового патенту, складає подвійну його вартість за повний термін діяльності СПД із зазначеним порушенням. А це всього 23 грн на день. Але щоб цьому підприємцю щось доказати, треба щодня приходити і штрафувати його. Виходить, що на сьогодні при таких законодавчих штрафних санкціях вигідніше не купляти патент, а платити штраф. Або інший приклад: приходимо, перевіряємо, а наступного дня гральний апарат перевезли в інше кафе. Тому ми дуже розраховуємо на ліцензійні умови, які мають днями вступити в силу. Це означає, що кожен суб’єкт грального бізнесу має одержати ліцензію, яка передбачатиме, в яких умовах повинен працювати СПД, чи має право на оренду, скільки апаратів тощо. Думаю, що коли ці ліцензії почнуть діяти, ми зможемо дійсно конкретно розібратися з кожним суб’єктом, з кожним апаратом і виведемо з тіні ті обороти, які нині крутяться у гральному бізнесі. За наслідками перевірок, проведених протягом 2005 року, ми виявили близько двохсот порушень, розмір фінансових санкцій за які склав майже мільйон гривень. Наприклад, під час спеціального рейду по Воловеччині нами було вилучено ряд ігрових апаратів, на які не було представлено ніяких документів. Декілька районів перевірили і зрозуміли – боротися з цією проблемою можна, тільки маючи чіткі ліцензійні умови. Тому із конфіскацією апаратів вирішили трохи зачекати, бо наші дії могли спровокувати більше негативу, чим дати позитивний ефект. Бо самі розумієте - за цим стоять підприємці, які підбурюють людей, що це робиться спеціально і податківці на усіх тиснуть...

- Чи може собі сьогодні на зарплатню чиновник купляти шикарні “Мерседеси”, дачі і квартири?

- Якщо хочете почути мою думку, то, звичайно, не може. Але я розумію до чого ви хилите. Тоді давайте деталізуємо і я приведу приклад не держслужбовця, а підприємця. От, скажімо, працює Петров на єдиному податку і має річний обсяг виручки до 500 тисяч гривень. Ми починаємо аналізувати його діяльність і бачимо, що крім того, він займається ще одним видом діяльності, який потребує ліцензії вартістю у 250 тисяч гривень. Виходить, він заплатив за ліцензію, поніс витрати на облаштування ще однієї справи і при цьому має ті ж вілли, дачі й “мерседеси”. Скільки ж він заплатив у бюджет? Тому я особисто вважаю, що потрібно не доходи декларувати, а витрати. А щоб перейти до декларування витрат, потрібно у першу чергу перейти до безготівкового обігу, тому що тоді всі видатки фіксуватимуться у всіх – і в службовців, і тих же платників. Скажіть будь-ласка, чи у багатьох випадках вам при покупці видають чек? А звідси дві проблеми. Перша - усі суб’єкти господарювання свої послуги повинні пропускати через касові апарати. Нещодавно ми на засіданні Громадської бізнес-ради при облДПА обговорювали законопроект про РРО. Ви б бачили, які суперечки велися. Єдинщики в один голос твердили, що касові апарати мають бути лише у великому бізнесі. А яка різниця? Сьогодні вже “тінь” якраз у малому бізнесі. Друге питання у тому, що потрібно усі розрахунки проводити у безготівковому вигляді. Відповідно, на облік стане виручка підприємців і зарплата тих, що витрачають. А наступний етап – затрати перевести на декларування. Яка різниця, де я взяла ті гроші? Якщо я з них заплатила податки, то питання само собою відпаде. Тому, вважаю, питання, яке ви задали – це проблема загальна, а не просто службовців.

- Нещодавно податкова визначала кращих підприємців року. За якими критеріями їх відбирали?

- Основний критерій – сплата платежів, тобто порівнювали усі види надходжень суб’єкта із показником його валових доходів. Того платника, де навантаження виходило більше, ми відзначали. Окрім того, враховували відсутність порушень та боргів по зарплаті. Пропозиції спочатку надсилали райони, а потім на засіданні бізнес-ради ми спільно із самими підприємцями вибирали кращих з-поміж них. Досить плідно бізнес-рада попрацювала і, знаєте, деяких платників відкинули. Прізвищ не називатиму, але, наприклад, відкинули платника, який займається продажем газу. Вони мотивували це тим, що при великих оборотах і високій сплаті податків він не вкладав ніяких коштів у розвиток галузі, підприємства, а просто заробив на ціні газу. Таким чином були відкинуті й усі держлісгоспи, запропоновані районами. По цій же причині бізнес-рада вирішила, що кошти, які вони заробили, практично не вкладалися у розвиток лісового господарства, а основний виграш був на ціні лісу. Таким чином 18 платників відібрано для нагородження на рівні області, яке будемо проводити 19 квітня, і 5 - для нагородження у ДПА Українни.

- Хто поїде за нагородою у Київ?

- На Київ ми подали відомі вже “Єврокар”, Ужгородський коньячний завод та берегівський завод “Котнар”. Окрім того, до числа кращих потрапило ужгородське підприємство “Карніка”, яке займається виготовленням і реалізацією побутових конвекторів, та будівельне підприємство “Виноградівська ПМК-78”, яка займалася роботами по протипаводкових програмах.

- Вам доводилося часто виступати на сесіях обласної ради. Мені здалося, що вас ніколи не могли застати зненацька, ви завжди були підготовлені до цих виступів. Ви готувалися?

- Однозначно. Ви знаєте, колись мене на прес-конференції запитали про моє відношення до обізнаності ради у питаннях. І я дійсно, кладучи руку на серце, можу впевнено сказати: як мінімум 80% депутатського складу у моїх питаннях вже розбиралися. У всіх комісіях, які проводилися, я особисто приймала участь, ніколи не посилала рядового спеціаліста із фінуправління. Зараз прийшли нові депутати в облраду, нові голови сільських рад, яким обов’язково потрібно буде допомогти. Я не кажу, що вони некомпетентні, однак бюджетний процес настільки складний і настільки там багато підводних каменів, що багатьом без навчань не обійтись. Це знову треба буде проводити серію навчань...

- За кордоном дуже розповсюджений інститут благодійництва, спонсорської допомоги і такі люди мають пільги в оподаткуванні. А як у нас із цим?

- У нас такого інституту, як за кордоном, немає, хоча по податку на прибуток є пільга для тих суб’єктів, які частину коштів спрямовують на благодійництво. До речі, надані як благодійна допомога кошти (від 2 до 5 відсотків) може і фізична особа віднести до податкового кредиту. Однак цією соціальною пільгою приватні підприємці мало у нас користуються. Більше мова йде про фірми, які створюють благодійні фонди, незрозуміло для кого і для чого. Хочу відзначити, що за кордоном взагалі на бюджетний процес дуже впливає громадськість. Свого часу мала нагоду на запрошення бюджетного комітету Верховної Ради побувати на навчанні у Канаді. Я була просто шокована, настільки там громада має вплив на бюджетні процеси. Там у пресі опублікували проект бюджету і люди постійно телефонували, запитували, уточнювали, що і куди йде. У сенатора, який нас супроводжував, не вмовкав телефон. І що цікаво, опісля громада могла дізнатися, як їхній представник голосував за закон, і, відповідно, висувати свої претензій, навіть відкликати,, бо всі ці дані також публікують. Хто це не бачив, може сказати, що я казку якусь розповідаю. Бо це тому, що у нас люди пасивні і не цікавляться такими речами. Хоча, ось бачу письмове запитання є від ужгородця О.В.Фенчак. Він цікавиться, чому так мало інформації про те, куди ідуть податки. Бачите, людині цікаво, куди діваються гроші, які він сплачує. Можливо, що нам більше треба працювати із людьми і згодом матимемо те, що й за кордоном...

P.S.

Шановні читачі! Відповіді на інші запитання, котрі стосуються порядку сплати податків, ми опублікуємо у наступному номері. Зокрема щодо надання податкових пільг багатодітним матерям, щодо пільг по сплаті земельного і транспортного податків.

Людмила СУБОТІНА

За матеріалами газети “Неділя” від 15 квітня 2006 року №15.

 

25 квітня 2006р. -->