Щодня на Закарпатті із загальної кількості викликів «швидкої» до 50 виїздів – непрофільні

Щодня на Закарпатті із загальної кількості викликів «швидкої» до 50 виїздів – непрофільні
Це означає, що медики «екстренки» вимушені виконувати роботу сімейних лікарів та соціальних служб. Серед них виклики не тільки до хронічних хворих, але й і до осіб без певного місця проживання та людей напідпитку. Здебільшого перша категорія пацієнтів знає як правильно викликати «екстренку» і описує симптоми на які медична бригада не може виїхати, а ось до другої та третьої категорії пацієнтів медиків викликають добросердні та небайдужі перехожі. Працівники Центральної оперативної диспетчерської розповідають, що в них є декілька пацієнтів – «рекордсменів» які викликають «швидку» подекуди кілька разів на добу.

 

Наприклад, у с. Великі Лучки Мукачівського району 45-річна Розалія Л. вже роками хворіє на туберкульоз та скаржиться на постійні задухи. Жінка не має паспорта, відтак не може укласти договір із сімейним лікарем на медобслуговування і безкоштовні ліки. Тільки з початку цього року вона і її родичі викликали «швидку» 183 рази!!! Пацієнтка розповідає, що їй важко дихати, медикаменти купити вона неспроможна, отримувати соціальну допомогу за відсутності документів – неможливо. Єдиний порятунок – набрати «103» і сподіватися, що приїдуть медики, вколять рятівні ліки, знімуть напад задухи. Кожен такий виклик не є профільним для «екстренки» і обходиться у суму від 1 220 до 2 000 тисяч гривень. В цих коштах і витрати на пальне, і медикаменти, і зарплата медиків та водіїв і т.д. Щонайменше тільки на обслуговування викликів цієї однієї пацієнтки за 4 місяці з гаманця платників податків пішло близько 250 тисяч гривень.

Ще одна пацієнтка-рекордсменка по викликах – 62-річна мешканка обласного центру Ірина Т. Медики Ужгородської «швидкої» розповідають, що немає жодної бригади і жодної зміни хто б не знав цю пані. Винахідлива жінка намагається не викликати «швидку» зі свого номеру телефону, а звертається до перехожих з проханням допомогти. Свідомо відмовляється називати своє прізвище, оскільки знає – оператори диспетчерської можуть відмовити у виїзді бригади. Відтак, п. Ірина має у своєму арсеналі декілька «медичних легенд» (хворе серце, задуха, втрата свідомості, підвищений тиск і т.д.). Коли ж медики приїжджають на виклик, то просить завезти її додому, оскільки дуже погано себе почуває… Інколи, її стан потребує надання медичної допомоги, але аж ніяк не екстреної. З початку року до Ірини Т. ужгородська «швидка» виїжджала 72 рази, що обійшлося майже у 100 тисяч грн.! Разом з тим, медики стверджують, що кількість цих випадків набагато більша, адже якщо пацієнт не називає свого прізвище , то він фіксується як «невідома особа».

На жаль, дієвий механізм відповідальності за неправдиві, хибні або необґрунтовані виклики не відрегульований законодавством. І хоча за неправдивий виклик екстреної медичної допомоги згідно статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення загрожує штраф від 50 до 200 неоподатковуваних податком мінімумів доходів (850-3400 грн.), однак ЖОДНОГО випадку притягнення до відповідальності ще не зафіксовано. Для того, щоб задокументувати такий виклик потрібна присутність  поліції, яка б оформила протокол про адмінпорушення + пояснювальні записки від самих працівників «швидкої», які виїхали на цей виклик. Разом з тим, в більшості люди, які необґрунтовано викликають «швидку» – з низьким рівнем доходу і переважно старшого віку. Перспектива таких адмінпротоколів зрозуміла…

Виходить зачароване коло: «швидка» НЕ МОЖЕ НЕ ВИЇХАТИ на виклик, коли абонент описує життєзагрожуючи симптоми, але… і не може притягнути до відповідальності, якщо ці симптоми свідомо перебільшені або просто симульовані.

103 Закарпаття

 

10 травня 2022р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів