Як дбати про довкілля і заробляти на цьому гроші: досвід Нижньоворітської територіальної громади

Як дбати про довкілля і заробляти на цьому гроші: досвід Нижньоворітської територіальної громади
Стихійні звалища – чи не найбільша проблема гірських сіл на Закарпатті. Люди продовжують вивозити сміття до лісу або ж викидати просто в річку. Нижньоворітська територіальна громада пішла іншим шляхом. І, окрім збереження довкілля, щороку зароблятиме до 300 тисяч гривень на продажу вторсировини. Виручені гроші спрямовуватимуть на благоустрій та інші важливі місцеві проєкти. ГО «Екосфера» відвідала ОТГ та звітує про ситуацію на сьогодні.

 

8 років свідомого поводження з ТПВ

За розв’язання проблеми взялися сільські голови гірських Верхніх Воріт та Абранки ще в 2013-му. «Екосфера» допомогла громадам налагодити систему селективного збору твердих побутових відходів, залучивши грантові кошти. У селах встановили спеціальні контейнери для збору та сортування сміття, в Абранку закупили гідравлічний прес, призначений для зменшення об’єму пластику.

Однак це була лише частина роботи. Запровадження роздільного сортування ТПВ неможливе без усвідомлення самими жителями небезпеки спалення та викидання в річку непотребу. Відтак у 2013-му «Екосфера» провела семінар-тренінг для вчителів Верхньоворітської та Абранської шкіл за методикою «Азбука поводження з твердими побутовими відходами». Серед дошкільнят поширили розмальовки «Як Всезнайко вчив Незнайка сортувати сміття». Часто населення спалює ПЕТ-пляшки на городах, не знаючи, що таким чином вивільняє в атмосферу небезпечні канцерогенні хімічні сполуки – діоксини та фурани, які осідають і акумулюються в ґрунті.

Справа зрушила з мертвої точки. Введення практики роздільного збору ТПВ дозволило збирати чисту тару для переробки, звільнивши село від сміття й створивши в такий спосіб джерело доходу до місцевого бюджету.

Економічні вигоди для громади

Верхньоворітська сільрада придбала прес за власні кошти, адже тюкована на професійному обладнанні вторсировина продається підприємцям за вищою ціною. Наразі у всій територіальній громаді, яка об’єднує Верхні та Нижні Ворота, Абранку та ще 4 сусідні села, налагоджене глибоке сортування ТПВ, тобто пластик, скло і метал збираються в контейнери і згодом за кольорами досортовуються на складах.

Система налагоджена таким чином, що вторсировина займає 80% від усього сміття, яке утворюється в ОТГ. Решту, 20%, забирають у людей окремо та вивозять на полігон. Це логічно, адже аналіз морфології відходів, які накопичуються в гірських селах, свідчить про те, що в основному це – пластикові упаковки та скло, а також поліетиленові плівки та картон. Отже, майже 80 – 85 відсотків можна утилізувати.

На виручені кошти, а це близько 100 тис. грн на рік, розвивають благоустрій села: встановили дитячий майданчик, вуличні вказівники, сміттєві урни тощо. Після об’єднання громад вторсировини збиратимуть більше. Очільник Нижньоворітської ОТГ Іван Грига планує переобладнати складські приміщення в Нижніх Воротах, поставити обидва преси та облаштувати там основний пункт зберігання, сортування й пресування відходів. За попередніми прогнозами, в майбутньому громада зможе заробляти на продажу вторсировини до 300 тис. грн за рік.

За словами екологині ГО «Екосфера» Оксани Станкевич-Волосянчук, система роздільного збору сміття наразі діє в гірських Синевирській та Колочавській громадах, де також організація активно попрацювала у 2019-му і 2020 роках, а також у багатьох ОТГ на Рахівщині та Хустщині. «Однак, на відміну від інших, Нижньоворітська тергромада чи не єдина, яка спромоглася на продажі вторсировини залучати кошти у свій бюджет та вкладати їх у подальший розвиток. Тут контейнерами охоплені всі села й усією логістикою в ланцюжку поводження з ТПВ займається сільрада. У цій громаді за 8 років підросло покоління, яке іншого поводження зі сміттям, аніж сортування, і не знає. Це дає надію, що люди почнуть сприймати побутові відходи як цінний ресурс для всієї громади», – зазначила пані Оксана.

Зразок для інших

Сьогодні в Україні використані скло та пластик розцінюються як важлива сировина для виробництва. Наприклад, тонна ПЕТ-пляшок коштує від 1,5 до 2 тис. грн, а скло – 0,4 – 0,5 тис. грн. Впровадження практики роздільного збору цих видів ТПВ дозволили би збирати чисту тару для переробки (ціна на неї є значно вищою, ніж на відібрану зі стихійних звалищ), звільнивши населені пункти від сміття та створивши у такий спосіб стабільну статтю доходу до місцевого бюджету.

Організація системи роздільного збору ТПВ у Верхніх Воротах має не тільки позитивне екологічне значення для громади, а й соціальне та економічне. Адже система працює завдяки активній участі населення, а гроші, залучені від продажу вторсировини, успішно працюють на розвиток ОТГ. Це допомагає ліквідувати стихійні звалища та очистити річки Абранка й Латориця. А кожному жителю громади – усвідомити його унікальну роль у зламі усталених руйнівних процесів, що призводять до засмічення природних перлин Закарпаття.

Тетяна МОСКАЛЬ

Новини Закарпаття

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

28 серпня 2021р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів