Як дбати про довкілля і заробляти на цьому гроші: досвід Нижньоворітської територіальної громади

8 років свідомого поводження з ТПВ

За розв’язання проблеми взялися сільські голови гірських Верхніх Воріт та Абранки ще в 2013-му. «Екосфера» допомогла громадам налагодити систему селективного збору твердих побутових відходів, залучивши грантові кошти. У селах встановили спеціальні контейнери для збору та сортування сміття, в Абранку закупили гідравлічний прес, призначений для зменшення об’єму пластику.

Однак це була лише частина роботи. Запровадження роздільного сортування ТПВ неможливе без усвідомлення самими жителями небезпеки спалення та викидання в річку непотребу. Відтак у 2013-му «Екосфера» провела семінар-тренінг для вчителів Верхньоворітської та Абранської шкіл за методикою «Азбука поводження з твердими побутовими відходами». Серед дошкільнят поширили розмальовки «Як Всезнайко вчив Незнайка сортувати сміття». Часто населення спалює ПЕТ-пляшки на городах, не знаючи, що таким чином вивільняє в атмосферу небезпечні канцерогенні хімічні сполуки – діоксини та фурани, які осідають і акумулюються в ґрунті.

Справа зрушила з мертвої точки. Введення практики роздільного збору ТПВ дозволило збирати чисту тару для переробки, звільнивши село від сміття й створивши в такий спосіб джерело доходу до місцевого бюджету.

Економічні вигоди для громади

Верхньоворітська сільрада придбала прес за власні кошти, адже тюкована на професійному обладнанні вторсировина продається підприємцям за вищою ціною. Наразі у всій територіальній громаді, яка об’єднує Верхні та Нижні Ворота, Абранку та ще 4 сусідні села, налагоджене глибоке сортування ТПВ, тобто пластик, скло і метал збираються в контейнери і згодом за кольорами досортовуються на складах.

Система налагоджена таким чином, що вторсировина займає 80% від усього сміття, яке утворюється в ОТГ. Решту, 20%, забирають у людей окремо та вивозять на полігон. Це логічно, адже аналіз морфології відходів, які накопичуються в гірських селах, свідчить про те, що в основному це – пластикові упаковки та скло, а також поліетиленові плівки та картон. Отже, майже 80 – 85 відсотків можна утилізувати.

На виручені кошти, а це близько 100 тис. грн на рік, розвивають благоустрій села: встановили дитячий майданчик, вуличні вказівники, сміттєві урни тощо. Після об’єднання громад вторсировини збиратимуть більше. Очільник Нижньоворітської ОТГ Іван Грига планує переобладнати складські приміщення в Нижніх Воротах, поставити обидва преси та облаштувати там основний пункт зберігання, сортування й пресування відходів. За попередніми прогнозами, в майбутньому громада зможе заробляти на продажу вторсировини до 300 тис. грн за рік.

За словами екологині ГО «Екосфера» Оксани Станкевич-Волосянчук, система роздільного збору сміття наразі діє в гірських Синевирській та Колочавській громадах, де також організація активно попрацювала у 2019-му і 2020 роках, а також у багатьох ОТГ на Рахівщині та Хустщині. «Однак, на відміну від інших, Нижньоворітська тергромада чи не єдина, яка спромоглася на продажі вторсировини залучати кошти у свій бюджет та вкладати їх у подальший розвиток. Тут контейнерами охоплені всі села й усією логістикою в ланцюжку поводження з ТПВ займається сільрада. У цій громаді за 8 років підросло покоління, яке іншого поводження зі сміттям, аніж сортування, і не знає. Це дає надію, що люди почнуть сприймати побутові відходи як цінний ресурс для всієї громади», – зазначила пані Оксана.

Зразок для інших

Сьогодні в Україні використані скло та пластик розцінюються як важлива сировина для виробництва. Наприклад, тонна ПЕТ-пляшок коштує від 1,5 до 2 тис. грн, а скло – 0,4 – 0,5 тис. грн. Впровадження практики роздільного збору цих видів ТПВ дозволили би збирати чисту тару для переробки (ціна на неї є значно вищою, ніж на відібрану зі стихійних звалищ), звільнивши населені пункти від сміття та створивши у такий спосіб стабільну статтю доходу до місцевого бюджету.

Організація системи роздільного збору ТПВ у Верхніх Воротах має не тільки позитивне екологічне значення для громади, а й соціальне та економічне. Адже система працює завдяки активній участі населення, а гроші, залучені від продажу вторсировини, успішно працюють на розвиток ОТГ. Це допомагає ліквідувати стихійні звалища та очистити річки Абранка й Латориця. А кожному жителю громади – усвідомити його унікальну роль у зламі усталених руйнівних процесів, що призводять до засмічення природних перлин Закарпаття.

Тетяна МОСКАЛЬ

Новини Закарпаття