Конференція, присвячена Дню слов’янської культури та писемності, пройшла в Ужгороді. Про що говорили?

Привітав учасників, які зібралися в сесійному залі та долучилися онлайн, зокрема з Києва, Чернігова, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв. Він наголосив на важливості посилення ролі місцевого самоврядування, реформі децентралізації та всіх пов'язаних із нею процесів, важливості конструктивного діалогу між центральною та місцевими владами, побажав учасникам конференції успішної роботи.

Про досвід таких конференцій і на особливостях цієї акцентувала ректор Східно-європейського слов’янського університету кандидат історичних наук, Людмила Несух.

На важливості обмінюватися досвідом, практиками, взаємодіяти для подолання сучасних викликів, як реалізовувати на місцях стратегії і програми соціально-економічного розвитку наголосили заступник голови Закарпатської ОДА Олександр Пацкан, заступник голови Закарпатської облради Денис Ман.

Із доповідями виступили представники різних вишів, наукових організацій, зокрема й Академії фінансового управління, Києво-Могилянської академії, Чернігівської політехніки, Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є Кавецького НАН України, Східно-європейського слов’янського університету, управління Держпраці у Закарпатській області, Ужгородського міського центру зайнятості, голова Перечинської територіальної громади та інші. Кілька доповідей представили також працівники Ужгородської міської ради.

Так, заступник міського голови Ужгорода, доктор юридичних наук Василь Гомонай звернув увагу, що навіть Конституція та профільний закон по-різному трактують, що таке місцеве самоврядування, загалом же розбіжностей у нормативних актах, які регулюють діяльність місцевої влади, немало. Чимало зобов’язань приймають на рівні держави, але коштів на це не передбачається і платити доводиться місцевим бюджетам – скажімо, функціонування професійно-технічної освіти, перевезення пільговиків, виплати ветеранам, про які днями йшлося на черговій сесії міської ради. Серед проблем назвав також те, що не уніфіковані різні реєстри і через це важко вірно визначити обсяг всієї бази оподаткування, а отже і отримати надходження до бюджету. Через реформування медицини виникли суттєві перекоси в фінансуванні з Національної служби здоров’я окремих медичних закладів, яким не вистачає навіть на оплату енергоносіїв, із міського бюджету доводиться фінансувати медичні програми для окремих категорій хворих, до прикладу, вже не перший рік необхідно виділяти кошти для забезпечення препаратами ужгородців із цукровим діабетом.

Начальник управління економічного розвитку міста, кандидат економічних наук Павло Логвінов додав, що місто навіть не може визначати, підготовку за якими спеціальностями в професійно-технічній освіті необхідно проводити для місцевого ринку праці, хоча платити за цю галузь доводиться з бюджету Ужгорода.

Начальник департаменту фінансів та бюджетної політики міськради Леся Гах зазначила, що вже в серпні необхідно приймати бюджет на середньострокову перспективу – 3 роки. Але це вкрай складно, оскільки законодавство постійно змінюється, невідомо, що і в яких відсотках буде зараховуватися до місцевих, а що до державних бюджетів, якими будуть трансферти. До 15 липня потрібно, щоб місцеві ради прийняли ставки податків на наступний рік, а це регуляторні акти, які передбачають чіткі і досить тривалі процедури. Судовими рішеннями блокуються виконання і власних повноважень органів місцевого самоврядування, і делегованих. Не вистачає коштів на зобов’язання держави з виплати зарплат, до прикладу, з міського бюджету Ужгорода доводиться доплачувати зарплати вчителям шкіл – на цей рік понад 54 мільйони гривень або 16,9% додатково до державної субвенції.

Леся Мирославівна наголосила, що в такій ситуації, коли загроз від децентралізації нині більше, ніж переваг, органам місцевого самоврядування важливо: проводити навчання працівників, залучати всі можливі джерела фінансування, аналізувати, що можна оптимізувати, аби наповнити бюджет розвитку, адже лише з нього фінансуються не захищені статті, а ремонти, реконструкція інфраструктура територіальних громад.

Начальник центру надання адміністративних послуг Ужгородської міськради Жанна Павлув розповіла про зручності для працівників та відвідувачів, які створили в ході реконструкції ЦНАП, наближення послуг до мешканців, можливості дистанційного їх отримання, додаток «Дія», комплексну послугу «е-малятко» тощо.

Учасники конференції ознайомилися також із доповідями з питань системи професійного навчання державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад, про фінансове планування бюджету як запоруку розвитку місцевих громад, створення системи взаємодії територіальних громад навколо вирішення проблем соціально-економічного розвитку на прикладі гірських територій українських Карпат, про транскордонне співробітництво Закарпаття, забезпечення продуктивної зайнятості населення в умовах реформування територіальних громад Закарпатської області тощо.

Ужгородська міська рада. Офіційна сторінка

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі