Шукаючи варварів. Закарпатський письменник Андрій Любка про подорож справжніми Балканами

Пишучи цю книжку про Балкани, я завжди думав, що Закарпаття, Північна Буковина та Бессарабія – це три регіони, які культурно, історично та свого часу навіть геополітично були частиною балканського півострову. І якщо піти на весілля десь у Сербії або десь у закарпатському селі, то це буде виглядати більш-менш однаково: люди готують схожі страви, схожа культура алкоголю, схожа музика.
В Албанії будуть розповідати, що вони найдавніший народ на Балканах, а це означає, що всі балкани їхні, а інші – лише прийшли сюди. Тому вони претендують і на Косово, і на південь Македонії, і на частину Чорногорії. Ця невизнана республіка Косово, населена албанцями, й у Сербії постає в зовсім іншому світлі. Помітно, наскільки історія та уявлення про самих себе впливає на сучасне життя, політику й те, як цими народами маніпулюють їхні політичні лідери. Але потім найцікавіше конфронтувати це з тим, що думають про ці народи інші люди.

Про чорногорців кажуть, що це ледачий народ. У сербській мові є купа прислів’їв, фразеологізмів, жартів про них. Вони говорять: "Чому в чорногорця біля ліжка завжди стоїть стілець? Для того, щоб коли чорногорець прокинувся, він міг там сісти й перепочити". Чи "Яка улюблена тварина чорногорців? Це змія, бо вона навіть ходить лежачи".
У книжках і публічних розмовах ми дуже політкоректні, але на рівні кухонних чи дружніх розмов, за чаркою і цигаркою ми говоримо і жартуємо неполіткоректно. Тому я намагався не просто їздити Балканами, а шукати простих людей, зійти на побутовий рівень, тому що тоді люди починають розповідати справді класні та цікаві речі.
В Україні можна спостерігати таке саме: свого часу в нас було багато жартів про молдаван. Ми говорили: "Скільки молдаван потрібно, щоб вкрутити лампочку?", "Чому молдавани не їдять квашені огірки з банки?" Абсолютне безглуздя, але нам це подобалося і було смішно. Ми теж шукали собі цього варвара, який живе за кордоном. Але цей варвар швидше євроінтегрувався і якийсь час випереджав нас.
Але я був на фестивалі в Румунії, де познайомився з одним молдавським письменником. У них почався відкат у бік Росії, тому я йому кажу: "Ми в Україні говоримо, що спостерігаємо за тим, що буде з Молдовою, і потім це буде з нами". А він каже: "У нас так само говорять про Україну".
Тепер ми більше часу в цих жартах приділяємо Росії. Говоримо про те, чим ми відрізняємося. Варвар існує для того, щоб показати, що ми кращі, аби звинуватити його у своїх проблемах. Тобто ми корумповані не лише тому, що ми корумпована спільнота громадянсько незрілих індивідів, а перш за все, тому, що ми були дуже близько до епіцентру зараження більшовицької Росії.
Так само на Балканах. Якщо послухати румунів, то в них є острівна ментальність – вони вважають, що вони острів високої цивілізації посеред варварів, бо вони говорять романською мовою, вважають себе нащадками Римської імперії. Вони кажуть, що якби не варварські напівдикі слов’яни й османи з півдня, то Румунія зараз мала б виглядати як Італія або Франція і розташовуватися так само. Болгари в усіх гріхах звинувачують Туреччину – якби не турки, то Болгарія була б як Німеччина.
Не потрібно робити жодних висновків "а у нас в Україні так само". Я не проводжу цих паралелей, тому що вони порушуються автоматично. І головна теза цієї книжки проста: у пошуках варварів ти доїжджаєш до певної точки, в якій бачиш дзеркало. Варварство – це дзеркало непоняття. Шукаючи варварів, ти сам варвар.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- В Ужгороді відбувся концерт-бенефіс знаного музиканта
- Виставка «Сонячний шлях» у скансені: чотири роки творчості, натхнення і патріотизму
- Командна робота заради пам’яті: в Ужгородському замку створили новий виставковий простір
- Ужгород уже вдруге прийматиме Всеукраїнський дитячий театральний фестиваль-премію «Золота Китиця»
- Протягом місяця у музеї імені Бокшая можна переглянути унікальну експозицію робіт Адальберта Ерделі
- Безкоштовний вхід і насичена програма: скансен в Ужгороді кличе на День музеїв (ПРОГРАМА)
- На Закарпатті вийшла чотиримовна кулінарна книга «Спогади сільських кухонь»
- До 1 липня Ужгородська міська рада приймає пропозиції на здобуття премії імені Петра Скунця
- Вільний вхід і насичена програма: Ужгородський замок кличе на День музеїв (ПРОГРАМА)
- Два таланти – один простір: в Ужгороді презентували виставку Людмили Корж-Радько та Богдана Коржа
- Виставу «Жменяки» знову зіграють в Ужгородському скансені
- Ужгород готується до ювілейної «Інтерляльки-2026»: театр ляльок презентував новий сезон
- ІІ всеукраїнський дитячий театральний фестиваль-премія «Золота Китиця» відбудеться в Ужгороді
- Презентували унікальний альбом про артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку
- Інклюзивна сцена в Ужгороді: драмтеатр отримав грант Українського культурного фонду
- «80 років незламного голосу, танцю та культурної місії»: ювілей Закарпатського народного хору очима фотомайстрів
- В Ужгороді відбудеться творча зустріч з Оксаною Луцишиною
- В Ужгороді триває Всеукраїнський фестиваль камерного театрального мистецтва «Під цвітом сакури»
- Закарпатський музей народної архітектури та побуту запрошує насолодитися «Краєвидами Батьківщини»
- Закарпатських митців запрошують до участі в державній програмі «Тисячовесна» з бюджетом 4 млрд грн

До цієї новини немає коментарів