Наукові дослідження працівників Закарпатського скансену викликають жвавий інтерес

Що це так – засвідчила й участь керівництва та співробітників закладу у двох наукових конференціях, які нещодавно відбулися у Львові і Коломиї.
Перша проходила у Львівському Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького. На ній протягом двох днів всебічно й грунтовно обговорено низку актуальних питань. Тому й носила промовисту назву «Проблеми збереження і популяризації культурної спадщини: виклики та можливості».
Перший день однією з секцій, яка зосередилася на дослідженнях етнографії народних промислів і ремесел, керував директор Закарпатського обласного музею народної архітектури і побуту, доцент УжНУ Василь Коцан. Дві інші секції розглядали проблеми і напрямки музейної роботи та обміну досвідом. Тут з доповіддю «Основні види діяльності музею-скансену» виступала заступник директора з науково-освітньої роботи ЗОМНАП Мар’яна Мегела.
«Взуття як елемент традиційного народного вбрання Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століття» - так називалася наукова розвідка директора закарпатського скансену Василя Коцана.
Назва іншої міжнародної конференції суголосна з Великодніми святами, які відзначалися цього року в квітні, - «Мистецтво писанкового розпису – соціокультурний скарб України». Цей захід одночасно присвячувався 30-річчю заснування Музею писанкового розпису, що розташовується у місті Коломиї.
Директор ЗОМНАП, доцент Василь Коцан виголосив доповідь «Популяризація мистецтва писанкового розпису» (на прикладі очоюваного ним скансену). Заступник очільника ЗОМНАП з науково-освітньої роботи Мар’яна Мегела цікаво розповіла про писанки у фондовій колекції ужгородського скансену. Чималу зацікавленість викликала й доповідь Вікторії Симкович – завідуючої відділом експозиції та науково-дослідної роботи ЗОМНАП – «Писанки Левадської Е.Р. у фондовій колекції Закарпатського музею народної архітектури та побуту».
«Яйце у народних віруваннях українців Закарпаття» - з таким дослідженям виступив старший науковий співробітник відділу фондів ЗОМНАП Василь Король.
Отже, наукові дослідження працівників закарпатського скансену викликають інтерес як серед вітчизняних, так і зарубіжних музейників.
Участь у цій конференції взяли науковці й музейні працівники з багатьох міст України, а також зі Словаччини, Польщі та Естонії
Василь НИТКА
До теми
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)
- 160 малюків, серед них дві двійні, народилося у травні у перинатальному центрі Ужгорода
- «Знахідки, які розповідають»: в Ужгороді видали каталог артефактів з розкопок замкової церкви Святого Юрія
- У школах Ужгорода пролунав останній дзвоник. У місті майже 3000 випускників
- Століття пам’ятника Євгену Фенцику в Ужгороді
- Від протестів до міського феномену: як «Відкриті екскурсії» навчили ужгородців любити своє місто
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"
- Код нації на вулицях Ужгорода: з Днем вишиванки!
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- 6 нових прогресивних відділень Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні - до послуг пацієнтів
- В Ужгородському замку завтра проведуть пригодницький квест для школярів: «Перелітні птахи»
- Ужгород отримав 13 нових цифрових маршрутів, створених школярами
- 185 малюків народилися у квітні в Ужгороді
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Втрачений Ужгород: будівля ощадної каси

До цієї новини немає коментарів