Найбільші страхи ровесників проголошення незалежності України

Німецький Фонд імені Фрідріха Еберта (Friedrich Ebert) та Центр "Нова Європа" спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine провели дослідження поглядів та оцінок сучасної української молоді, інформує DW.
Проект під назвою "Українське покоління Z: цінності та орієнтири" зосередився на молоді віком від 14 до 29 років. За словами авторів дослідження, саме у цій віковій групі є і ровесники незалежності, й ті, хто на десятиліття від неї молодший. Також є ті, хто брав участь або був свідком Помаранчевої революції та Революції гідності, й ті, хто під час обох подій був ще дитиною.
Таким чином, у цьому віковому діапазоні нині опинились майже вісім мільйонів осіб – це приблизно п'ята частина населення України.
Що вимагає молодь?
Згідно з дослідженням, серед найбільших страхів української молоді – корупція (37%) та війна у регіоні чи у світі (36%). Відтак слідують серйозні проблеми зі здоров’ям (34%) та соціальна несправедливість і безробіття (32%).
Перелік вимог молодих українців до уряду очолює боротьба зі злочинністю та корупцією. 70% респондентів вважають, що уряд повинен займатися передусім саме цією проблемою.
Крім того, доволі суттєва розбіжність у ставленні молоді до різних проблем спостерігається за регіонами України. На півночі критично негативно до хабарництва ставляться понад 50% опитаних, у Києві – таких лише 19%, а на сході України – 15%. Загалом же лише третина молодих українців вважає, що хабарництво ніколи не можна виправдати.
Кому не довіряє молодь?
Українська молодь найбільше не довіряє саме інститутам державної влади. За 5-бальною шкалою, де 1 – це повна недовіра, а 5 – повна довіра, найнижчі показники довіри серед молодих українців мають Верховна Рада (1,81), політичні партії (1,85) та Кабінет міністрів (1,87).

Найбільше ж молодь довіряє церкві (2,99), волонтерським рухам (2,98) та армії (2,86). Втім, показово, що жодна з позицій не змогла подолати середньої позначки у 3 бали на загальнонаціональному рівні, тобто наблизитися до позначок 4 (скоріше довіряю) та 5 (повністю довіряю).
Чи впливають російські ЗМІ на українську молодь?
Автори проекту "Українське покоління Z: цінності та орієнтири" відзначають, що нині вплив російського телебачення та інтернет-сайтів на українську молодь мінімальний.
Чи хоче молодь емігрувати?
За даними дослідження, більшість української молоді (72 відсотки) не має бажання переїхати до іншої держави та залишити Україну на термін більше шести місяців. Водночас кожен четвертий молодий українець демонструє бажання емігрувати.

Найпопулярніші держави, до яких молоді українці хотіли б переїхати: Німеччина (18 відсотків),США (15 відсотків) та Польща (12 відсотків). На думку авторів дослідження, ФРН сприймається українською молоддю як фундамент добробуту в Європі, Берлін активно залучений до регулювання конфлікту на сході України. Крім того, позиція Німеччини щодо мігрантів теж наштовхує молодь на думку, що там можна спробувати щастя.

Загалом же більше половини молодих українців висловлює оптимізм щодо майбутнього країни. 58 відсотків опитаних вважають, що майбутнє українського суспільства в цілому виглядає краще, ніж поточна ситуація. 20 відсотків переконані, що ситуація залишиться незмінною, і лише 5 відсотків респондентів очікують погіршення.
Опитування було проведене у липні-серпні 2017 року по всій території України за винятком АР Крим та непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Вибірка становить 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною населенню України цієї вікової групи.
До теми
- Стратегія, партнери і сонячна лікарня: як Ясінянська громада системно будує розвиток
- Спогади закарпатських ліквідаторів до 40-х роковин аварії на ЧАЕС
- "Кілька разів ворожа піхота застрибувала в наші траншеї". Історія командира роти 128 бригади, який безвилазно пробув на позиціях 343 дні
- «Бограч-index» – квітень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на +3 %
- Курси командирів маневрених родів військ в США – закарпатець, єдиний представник з України, розповів про свій шлях в ЗСУ
- Під час «Сакура фесту» в Ужгороді на військо зібрали понад 1,2 млн грн
- На Закарпатті завтра прогнозують сильні заморозки
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- "Ворог веде себе не по-людськи. Це скотина в обличчі людини": боєць 128 бригади Олександр з позивним Айдар
- 112 учасників, 115 000 грн для ЗСУ: Tolk взяв участь в Uzhhorod Half Marathon 2026 як найбільша команда півмарафону
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- “Смугасте поповнення”: у Карпатах зняли цілу родину диких кабанів у нічному лісі (відео)
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Церква Успіння у Новоселиці — найкраще фото Закарпаття у конкурсі «Вікі любить пам’ятки-2025»

До цієї новини немає коментарів