Міністр закордонних справ України Павло Клімкін спілкувався з науковцями УжНУ

Така увага міністрів до провідного вишу області є зрозумілою – керівники урядових структур країни зацікавилися думкою інтелектуальної еліти Закарпаття стосовно того, як краще імплементувати нещодавно прийнятий парламентом Закон «Про освіту», щоб молода генерація представників нацменшин краю мала можливість досконало оволодівати українською мовою, здобувати вищу освіту у вітчизняних університетах та повнокровно інтегруватися в український соціум, зберігши при цьому можливість навчатися у школах рідною мовою.

Відкрив зустріч т.в.о. ректора УжНУ Олександр Рогач. Серед іншого він зауважив, що науковці УжНУ виробили свої рекомендації стосовно особливостей імплементації нового освітнього закону. «Це базовий закон  і його норми слід деталізувати у наступних законах, зокрема «Про загальну середню освіту», який ще до прийняття має пройти широке суспільне обговорення, що зніме певну напругу у цих питаннях» - сказав О.Рогач.

Керівник зовнішньополітичного відомства України П.Клімкін одразу наголосив, що він позиціонує Закарпаття як надзвичайно особливий і специфічний регіон, оскільки його розташування, історія, національний склад населення, навколишнє середовище є унікальними. «У своїй професійній діяльності, та і як жителі цього краю, ви особливо відчуваєте емоційне навантаження від процесів, які мають місце сьогодні. І мова не лише про освітній закон, наші стосунки з Угорщиною та іншими сусідніми країнами. Тому я буду вам вдячний за ідеї та поради висловлені у процесі нашого неформального спілкування» - сказав очільник МЗС.

Проректор Мирослава Лендьел у своєму слові торкнулася питання рекомендацій, розроблених фахівцями УжНУ стосовно імплементації освітнього закону. «Розуміючи необхідність збільшення підготовки фахівців, які будуть працювати у тих громадах, де проживають національні меншини, ми уже розпочали програму ліцензування спеціалізації «українська мова та література для шкіл національних меншин». Дуже важливо фінансово стимулювати педагогів, які працюють у школах національних меншин. Це – європейський досвід і нам слід прийняти його. Також ми пропонуємо залучати наших науковців з різних факультетів до опрацювання тих законопроектів, які перебувають на розгляді у парламенті. І ще - дуже важливо не повторити сумний досвід 2010-13 років, коли багато слушних пропозицій фахівців з актуальної проблематики так і залишилися «у шухлядах» владних високопосадовців - наголосила М.Лендьел.

Своєрідну фахову дискусію щодо проблематики організації навчального процесу по вивченню державної мови у школах провели директор Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Олександр Шпеник та декан філологічного факультету Галина Шумицька. «Попри усі особливості та специфіку,пов’язану з вивченням української мови у школах з угорською мовою навчання, ми маємо чітко усвідомлювати, що державна мова  є одним з вагомих факторів безпеки держави і дбати про її вивчення і застосування. Інакше ми отримаємо «донбаси» не лише на Донбасі» - наголосила Г.Шумицька.

Своїми думками стосовно даної проблематики поділилися декани юридичного факультету Ярослав Лазур та факультету міжнародних економічних відносин Михайло Палінчак.

Завідувач кафедрою міжнародних економічних відносин УжНУ Володимир Приходько висловив цілу низку слушних і важливих пропозицій для подальшого розвитку транскордонної співробітництва, створення нових міжнародних пунктів пропуску на кордонах України з державами Євросоюзу, розробки механізмів для інвестиційної привабливості країни загалом та регіонів зокрема. Він обґрунтовано дорікнув мінінформполітики України за повну бездіяльність у ситуації, коли вітчизняні ЗМІ методично і цілеспрямовано формують у свідомості громадян України викривлений імідж Закарпаття, як краю суцільних контрабандистів, лісорубів-варварів та потенційних сепаратистів.

Василь Ільницький

Фото Вероніки Кобаль

Інформаційно-видавничий центр