Чистий четвер: що робити та як відзначати

Найбільше діставалося господиням, які встигали у Чистий четвер прибрати в оселі, випрати усю білизну і ганчір’я, помити-підстригти дітей, напекти пасок, зробити писанки, та ще й висадити розсаду на городі. Сучасним жінкам завдяки побутовій техніці впоратися із хатньою роботою набагато легше, ніж нашим бабусям, і все ж не варто перетворювати Великий четвер лише на день генерального прибирання. Адже головне, що потрібно зробити християнам за три дні до Великодня, – через сповідь і причастя очистити свою душу.

Більшість храмів цього дня справляють ранкову і вечірню служби, на яких згадується Таємна Вечеря Христа і апостолів, коли й було самим Ісусом встановлено обряд Євхаристії – Таїнства Святого Причастя. Православна церква особливо наголошує на важливості причастя, що здійснюється після молитовної підготовки та каяття на сповіді саме у Великий четвер. Після Таємної Вечері Ісус, виказуючи свою смиренність, омив ноги своїм учням, що також знайшло відображення в богослужбовій практиці – після Літургії архієрей омиває ноги дванадцятьом священнослужителям. Із цією євангельською подією пов’язують і назву Чистого четверга, хоча цілий ряд народних традицій має ще дохристиянське коріння.

Так, у слов’ян-язичників четвер був днем Перуна-громовержця, якому приносили жертву на закликання дощу, обливаючи жінок і дівчат водою. Наші предки вважали дощ у цей день тижня особливо животворним, а тому саме “після дощичка у четвер” очікували на багатий врожай. Крім того, із купанням до схід сонця у четвер пов’язували довголіття ворона. За легендою, тільки цей птах, який живе триста років, знає секрет “живої” води, а тому і несе у Чистий четвер на річку своїх вороненят. Якщо ж встигнути у цей день помитися раніше за чорного птаха, “жива” вода надасть сили на цілий рік. Саме тому у Великий четвер наші предки намагалися скупатися якомога раніше, а хворі та старенькі, що вірили у прикмету, робили це навіть вночі.

Прибиранням домівок у цей день господині займалися особливо ретельно і слідкували, аби сміття не лишилося в жодному закутку чи під лавою. Випрати до свята намагалися усю білизну і ганчір’я, адже “навіть онуча, і та радіє Великодню”. Господарі ж наводили лад у дворі, спалюючи усе зайве гілля, причому вогнище у цей день ніколи не гасили, аби сміття повністю вигоріло.

Уже в чистій хаті господині бралися за приготування пасок і виготовлення писанок. Традиційно наші бабусі це робили саме у Чистий четвер, адже наступного дня, Страсної п’ятниці, категорично заборонялася будь-яка праця. Вимішували тісто і розписували яйця з молитвами і гарним настроєм – інакше паска не вдасться, а писанка вбере в себе недобрі помисли. А увечері йшли до церкви і намагалися будь-що донести до дому запалену від церковного вогню свічку (для цього використовували спеціальні ліхтарики). Вогнем цієї свічки випалювали хрест на хаті, який не стирали до наступного Чистого четверга.