Треба зупинити вирубку лісів, заліснювати всі оголені лісові площі, схили і будувати надійні дамби, - Закарпатська обласна рада

Оскільки Перечинщина опинилася у так званому осередку ураження стихією, то впродовж минулих вихідних разом із керівництвом району заступник голови облради Петро Грицик побував у всіх підтоплених населених пунктах району. За його словами, у с.Тур’я Поляна стихією зруйновано два підвісні мостові переходи, у с.Туриця - житловий будинок. В інших населених пунктах багато води у дворогосподарствах, яка залила підвали, понищила сходи і т.д.
Ми об’їздили майже потерпілі села Перечинщини, - розповідає Петро Васильович.- На ходу приймали потрібні рішення, застережні заходи, спілкувалися з людьми, заспокоювали. Люди налякані, оскільки пережили не одну стихію - як великі дощі, снігопади, так і градобої. То ж доводилось серед іншого ще й наставляти, мовляв, уникайте небезпечних уламків, сміття, пошкоджених кабелів і т.д. А вони зі свого боку ставили низку питань, серед яких – непрості: скільки відшкодує держава за принесені стихією втрати і збитки? Говорив з людьми відверто, а це не завжди подобається нашим землякам. Зокрема, про те, що держава - у війні, тому очікувати великої фінансової допомоги - принаймні нечесно. Мусимо навчитися страхувати свої оселі, помістя, майно і життя. Тоді точно ніхто не опиниться наодинці зі своїми проблемами та забезпечить собі спокій. В Європі, куди ми прагнемо, страхують навіть від виливання води із акваріумів. Звісно, є недовіра до вітчизняних страхових компаній. На жаль. Тому, як варіант, варто розробити на державному рівні дорожню карту забезпечення життєдіяльності населених пунктів у зоні ризику від стихійних лих, в якій буде і пункт щодо необхідності страхування осель. Повинен сказати, що люди і нам, представникам влади, задавали запитання, на які хотіли почути пряму відповідь. Приміром, як вберегти край від повеней і зсувів? Ясна річ, традиційно був з ними відвертим. І казав: треба зупинити вирубку лісів, заліснювати всі оголені лісові площі, схили і будувати надійні дамби. Тому що гори через ніщивну вирубку втрачають здатність затримувати воду і вона швидко біжить униз до людських осель. І ці питання треба ставити на найвищому рівні. Було приємно те, що люди готові у своїх селах допомагати фахівцям заліснювати площі.
Сьогодні спостерігається зниження температури в горах, що призупинило сніготанення та погіршення паводкової ситуації.
Депутати облради на засіданні 6-ої сесії, яка відбудеться вже наступного тижня – 16 лютого, обов’язково розглянуть питання лютневого паводку на Закарпатті, обговорять нанесені збитки та приймуть рішення, аби допомогти краянам пережити й цю стихію.
Прес-служба Закарпатської облради
До теми
- Підтримка адаптивного спорту на Закарпатті: ветеранам передали новий інвентар на понад 4 млн грн
- 255 сертифікованих вчителів і нові виклики: як змінюватиметься освіта на Закарпатті
- На Закарпатті близько 100 тисяч людей забезпечили минулого року продуктовими наборами міжнародні партнери
- 8 територіальних громад Закарпаття об'єдналися в Асоціацію органів місцевого самоврядування «Мараморош»
- Громади Закарпаття можуть отримати до 10 тисяч євро грантової підтримки від Словаччини
- 90% релокованого бізнесу може залишитися на Закарпатті після війни, — ОВА
- Володимир Зеленський в Ужгороді прокоментував, коли розширять список країн для подвійного громадянства
- Закарпаття та Донеччина об’єднують зусилля заради людей та майбутнього
- Володимир Зеленський вручив державні нагороди трьом закарпатцям
- В обласному центрі Закарпаття відзначили Міжнародний день ромів
- У Хусті відкриють Логістичний центр професійної освіти
- В ОВА вручили нагрудний знак «Честь і доблесть Закарпаття» бійцю підрозділу «Стугна»
- Влада посилює протипожежний захист шкіл Закарпаття – передбачено більше 38 млн грн
- В Ужгороді відбувся круглий стіл до Міжнародного дня ромів
- Закарпатці можуть безкоштовно зробити стентування серця у межах Програми медичних гарантій
- Професійні та фахові коледжі Закарпаття можуть отримати субвенцію для облаштування сучасних майстерень.
- Діалог влади та бізнесу: на Закарпатті обговорили ризики штучного «дроблення» підприємництва
- У Закарпатській ОВА розповіли про можливості навчання в Житомирському військовому інституті
- Сили цивільного захисту Закарпаття підвищують готовність до найскладніших викликів
- Мирослав Білецький напередодні Великодня зустрівся із духовенством краю

Ми об’їздили майже потерпілі села Перечинщини, - розповідає Петро Васильович.- На ходу приймали потрібні рішення, застережні заходи, спілкувалися з людьми, заспокоювали. Люди налякані, оскільки пережили не одну стихію - як великі дощі, снігопади, так і градобої. То ж доводилось серед іншого ще й наставляти, мовляв, уникайте небезпечних уламків, сміття, пошкоджених кабелів і т.д. А вони зі свого боку ставили низку питань, серед яких – непрості: скільки відшкодує держава за принесені стихією втрати і збитки? Говорив з людьми відверто, а це не завжди подобається нашим землякам. Зокрема, про те, що держава - у війні, тому очікувати великої фінансової допомоги - принаймні нечесно. Мусимо навчитися страхувати свої оселі, помістя, майно і життя. Тоді точно ніхто не опиниться наодинці зі своїми проблемами та забезпечить собі спокій. В Європі, куди ми прагнемо, страхують навіть від виливання води із акваріумів. Звісно, є недовіра до вітчизняних страхових компаній. На жаль. Тому, як варіант, варто розробити на державному рівні дорожню карту забезпечення життєдіяльності населених пунктів у зоні ризику від стихійних лих, в якій буде і пункт щодо необхідності страхування осель. Повинен сказати, що люди і нам, представникам влади, задавали запитання, на які хотіли почути пряму відповідь. Приміром, як вберегти край від повеней і зсувів? Ясна річ, традиційно був з ними відвертим. І казав: треба зупинити вирубку лісів, заліснювати всі оголені лісові площі, схили і будувати надійні дамби. Тому що гори через ніщивну вирубку втрачають здатність затримувати воду і вона швидко біжить униз до людських осель. І ці питання треба ставити на найвищому рівні. Було приємно те, що люди готові у своїх селах допомагати фахівцям заліснювати площі.
До цієї новини немає коментарів