Як на Закарпатті створюють традиційну бойківську писанку: техніка та орнаменти

Як розповідає "Суспільне Ужгород", на Закарпатті традиційно створювали дво- або триколірні писанки. Їх прикрашали орнаментами, які бачили довкола себе — гілками ялини, рибками, хрестами, солярними знаками, баранячими ріжками тощо. Часто візерунки перекликалися з мотивами на вишивках.

В області переважають такі кольори: рожевий, фіолетовий, малиновий, бордовий. Рідше — зелений і блакитний. За словами майстрині Вікторії Симкович, раніше використовували як хімічні, так і природні барвники: лушпиння цибулі, ягоди чорниці (яфини), листя синьої капусти, сережки з берези. Обов’язково додавали оцет або лимонну кислоту, щоб фарба краще трималася.

Як зробити бойківську писанку

Що потрібно для розпису:

• яйце;
• свічка та сірники;
• віск і писачок;
• фарбники (тонілінові або натуральні);
• оцет чи лимонна кислота;
• олівець, серветки, окріп, банки для розведення фарби.

Фото: Вероніка Мороз/Суспільне Ужгород

Етапи розпису:

Спершу потрібно взяти яйце і простим олівцем намітити майбутній орнамент. Для цього треба поділити яйце на рівні частини — на дві, чотири або вісім. Так легше розмістити симетричні елементи. Це своєрідна "розмітка", яка допомагає писанкареві не збитися з ритму й витримати гармонійну композицію.

Після нанесення основних ліній і контурів, слід запалити свічку. У полум’ї розігріти писачок і набрати у нього віск. Потім обвести воском усі попередньо намічені лінії. Це важливий етап: віск слугуватиме захисним бар’єром, що не дозволить фарбі потрапити на певні ділянки. Власне, завдяки цьому і створюється багатошаровий, кольоровий орнамент.

Далі яйце потрібно занурити у розчин оцту приблизно на хвилину. Це робиться для знежирення поверхні перед фарбуванням, щоб колір ліг рівномірно. Після цього яйце витирають і починають фарбувати.

Якщо писанка має лише два кольори, її спочатку варто фарбувати у світліший, потім додати нові елементи воском і занурити у темніший. У разі складнішого орнаменту з кількома кольорами працювати послідовно — від найсвітлішого до найтемнішого. Наприклад, спершу фарбувати у жовтий, далі — писати нові деталі воском і занурити у червоний, ще раз нанести віск і завершити найтемнішим, наприклад, чорним. Кожен новий шар воску захищає попередній колір.

Коли вся робота з фарбами завершена, настає фінальний етап — зняття воску. Для цього писанку обережно слід підігріти над полум’ям свічки, а розігрітий віск обережно витерти серветкою. У результаті з-під шару воску з’являється багатобарвний візерунок, а сама писанка набуває характерного блиску і гладенької поверхні. Цей процес ще називають "восковуванням" — він не лише відкриває орнамент, а й закріплює фарби.

Фото: Вероніка Мороз/Суспільне Ужгород