Із Героєм-захисником – 22-річним головним сержантом роти ударних безпілотних авіаційних комплексів Романом Гапаком прощався сьогодні Ужгород

Роман Олександрович Гапак народився 4 квітня 2002 року в Ужгороді. Навчався школі №6 ім. В.С. Ґренджі-Донського. Вчителі згадують Романа як творчого юнака, який старанно вчився в школі, писав роботи в осередку МАН, був призером. У 2020-му вступив на факультет історії та міжнародних відносин УжНУ за освітньою програмою «Центральноєвропейські студії» спеціальності «Історія та археологія».

Попри можливість не бути в ЗСУ за станом здоров'я, підписав 3-річний контракт із 128-ою гірсько-штурмовою Закарпатською бригадою ще за рік до повномасштабного вторгнення – так мріяв стати військовим. Уже з перших днів лютого 2022-го став на захист держави.

Роман Гапак за позивним «Цитрус» був штурмовиком і навідником гармати в БМП у 15-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні. Він боровся з російськими окупантами у Білогорівці, Волновасі, під Бахмутом. Кавалер двох орденів «За мужність» – ІІІ і ІІ ступеня, численних подяк від командування батальйону. В інтерв'ю «Українській правді» за два місяці до загибелі сказав: « ....я прийняв армійські порядки, і в цьому вся сутність служіння Україні...».

27 травня 2024 року Роман загинув внаслідок удару FPV-дрона в селі Малі Щербаки Запорізької області, поклавши своє життя за свободу і незалежність України.

Віддати шану полеглому в боях за Україну, за кожного з нас на набережну Незалежності прийшли багато містян, рідні, друзі, вчителі й викладачі, військові, міський голова Богдан Андріїв.

Поховали воїна на Пагорбі Слави в Ужгороді.

Вічна, світла пам'ять й слава Герою!

Безмежна шана і вдячність полеглому Захиснику!