Перші люди в Європі з’явилися на території Закарпаття

Археологи з’ясували, що найдавнішим кам’яним знаряддям з палеолітичної стоянки на Закарпатті близько 1,4 мільйона років.

Перші люди в Європі з’явилися на території сучасної України – таке сенсаційне відкриття здійснила міжнародна група науковців у межах спільного проєкту Національної академії наук України та Чеської академії наук. Статтю з результатами досліджень опублікував відомий міжнародний науковий журнал «Nature». Про це йдеться на сайті Національної академії наук України.

Завдяки новим дослідженням міжнародної групи під керівництвом працівника Інституту ядерної фізики Чеської академії наук та Інституту археології Чеської академії наук доктора Романа Гарби вдалося з’ясувати, що найдавніші кам’яні знаряддя з багатошарової палеолітичної стоянки Королево на березі річки Тиси (Закарпаття) датуються часом 1,4 мільйона років тому.

Стоянка Королево була важливим джерелом сировини для знарядь праці. Загалом тут визначено щонайменше дев’ять археологічних шарів, які демонструють різні технологічні традиції кам’яного виробництва. Колекція найдавніших артефактів налічувала близько двох тисяч зразків, але трохи більш як 30 знахідок виявили у чітких стратиграфічних умовах. Саме цю невеличку збірку і використали для датування.

На місці, де було відібрано зразки для датування, в геологічному розрізі потужністю (завглибшки) 14 метрів зафіксовано 7 періодів перебування людини. Вік усіх культурних шарів палеоліту, зокрема найдавніших, базувався переважно на геологічній, палеомагнітній стратиграфії, термолюмінесцентних даних тощо.

Проте аж до останніх досліджень ця хронологія лишалася відносною. Одним із хронологічних реперів для датування найдавніших артефактів віком близько мільйона років слугувала тричі підтверджена палеомагнітна аномалія Брюнес-Матуяма (остання відома зміна магнітного поля Землі) віком близько 0,77 мільйона років, зафіксована вище нижнього шару артефактів. Наразі можна впевнено стверджувати, що гомініди (людиноподібні) жили тут протягом періоду від 1,4 мільйона років тому до приблизно 30 тисяч років тому.

Публікація в журналі «Nature» стала результатом спільного наукового проєкту Чеської академії наук і Національної академії наук України (українську сторону представляв Інститут археології НАН України в особі старшого наукового співробітника сектору експозиції відділу «Археологічний музей» кандидата історичних наук Віталія Усика), який реалізувався у співпраці з фахівцями із понад десяти науково-дослідних установ різних країн світу.

Це відкриття дає змогу аргументовано стверджувати, що перші люди почали освоювати територію Європи значно раніше. Досі вважалося, що найдавнішими пам’ятками є Атапуерка в Іспанії та Валлоне у Франції (їхній вік – 1,2–1,1 мільйона років). Визначення віку кам’яних артефактів із Королева коректніше вказує на можливі шляхи тривалих міграцій наших найдавніших предків – представників викопного виду Homo erectus (Людина прямохідна), які залишили Африку понад два мільйони років тому та через Близький Схід і Малу Азію попрямували до Європи, – а також уточнює час і місце однієї з імовірних «зупинок» між відомою стоянкою Дманісі (вік – 1,8 мільйона років тому) в Грузії та Атапуеркою і Валлоне у Південно-Західній Європі.

Автори дослідження вперше в археології застосували новий підхід датування, а саме – метод концентрації космогенних нуклідів, поєднаний із математичним моделюванням. Кварцитові артефакти з найдавнішого культурного шару стоянки Королево не випадково було відібрано для датування – нині це єдина палеолітична стоянка в Україні, де знахідки так званого олдовану (або ж олдованської культури – найпримітивнішої культури обробки каменю) виявили у найнижчому шарі стратиграфічного розрізу in situ, що підтверджено результатами багаторічних міждисциплінарних досліджень.

Стоянку Королево відкрив у 1974 році кандидат (пізніше – доктор) історичних наук Владислав Гладилін (1935–2015), який очолював Археологічний музей Інституту археології НАН України, а також керував Закарпатською палеолітичною експедицією, що активно досліджувала цю пам’ятку до початку 1990-х років.

Місце її розташування загалом унікальне, тож за кам’яної доби найдавніші люди безперервно відвідували стоянку протягом дуже тривалого періоду. Під час археологічних розкопок було отримано понад 100 тисяч (!) кам’яних артефактів.

Отже, археологічна пам’ятка Королево набуває статусу ключової для всієї Європи – як доказ першої хвилі заселення континенту ранніми гомінідами зі сходу чи південного сходу під час теплих міжльодовиків’їв.

Здобуті наукові результати також свідчать про важливість застосування нових методів прикладних наукових досліджень для вивчення минулого. Адже без технологічних можливостей ядерної фізики та геофізики неможливо було б з’ясувати реальний вік кам’яних артефактів зі стоянки Королево.

Височина Гострий Верх, 2006 рік

Височина Гострий Верх, 2023 рік

Краєвид із Гострого Верху

Доктор Роман Гарба на тлі стоянки Королево

Кандидат історичних наук Віталій Усик

Розкоп XIII (Гострий Верх, 1985 рік), де було знайдено найдавніші артефакти культурного шару VII. У правому куті – Владислав Гладилін, який відкрив стоянку Королево