Які сховища є на Закарпатті у випадку повномасштабного вторгнення Росії

Ужгородець Олег Белейканич пішов до збройних сил України добровольцем. З 2014 до 2019 року брав участь в російсько-українській війні.

"Вартує подумати про це завчасно, уже зараз визначитися: якщо ви можете евакуюватись у якусь іншу місцевість, скажімо в сільську, подумати, де це може бути, які необхідні речі потрібні, аби туди потрапити. Якщо для вас це неможливо, недоречно в тому місці, де живете — визначити місця, де ви можете сховатись від бойових дій", — пояснив чоловік.

Сховище під будівлею місцевого водоканалу збудували у ’80-х роках минулого століття.

"Вхід, ключі у диспетчера", — читає напис на дверях фахівець з питань цивільного захисту Анатолій Кобозєв. — Один комплект ключів є у диспетчера, інший — у мене, як відповідального за сховище. Перші двері захисно-герметичні, другі — герметичні. Таким чином відкривається, закривається. Товщина стін сховища десь 90 см, монолітний залізобетон".

За необхідності тут впродовж трьох днів може перебувати до 200 людей. Повітря тут проходить через фільтровентиляційну установку, розповідає Анатолій Кобозєв. Каже: фільтри приблизно з 1984 року.

"Гарантійний термін або ж термін експлуатації, в принципі, не встановлено, — сказав він. — Річ у тім, що ми практично ними не користуємося у мирний час, бо нема такої необхідності. А зараз перевіримо їхню роботу".

Фільтровентиляційна установка для подачі свіжого повітря може працювати у трьох режимах, — пояснив Анатолій Кобозєв.

"Режим чистої вентиляції – повітря подається безпосередньо з подвір’я. Режим фільтровентиляції – повітря надходить із зовні, фільтрується і подається до сховища. І режим повної ізоляції. Повітря в сховищі проходить через фільтри і знову подається сюди у сховище", — розповів чоловік.

За словами начальника Ужгородського міського відділу цивільного захисту населення Сергія Дмитрієва, в разі бойових дій за 12 годин мають облаштувати сховища спеціальними ліжками, забезпечити людей у них питною водою та їжею, а також медикаментами. Усього в місті 42 захисні споруди, з яких 16 готові до використання. Також є близько 600 найпростіших укриттів – це підвали, цокольні приміщення, розповідає Сергій Дмитрієв.

"Найбільше неготових – це приватної форми власності, — пояснив він. — Колись підприємства нараховувались 3-4 тис населення. Це "Механічний завод", "Машинобудівний завод", і там були великі сховища, але зараз там така ситуація, що працює 10-12 людей, у них нестача коштів аби утримувати ці захисні споруди в певній мірі готовності. Утримання захисних споруд веде балансоутримувач. На балансі Ужгородської міської ради 6 захисних споруд. Є програма "Розвиток та вдосконалення цивільного захисту міста Ужгород", по якій передбачено на кожну (споруду, — ред.) по 1 млн грн в рік".

У всій області є 574 захисні споруди, у яких може вміститися понад 110 тисяч людей. Та 1200 найпростіших укриттів. Вони вміщають 120 тисяч людей, розповідає начальник обласного управління цивільного захисту Віктор Буришин.

"На режимні об’єкти людей, звичайно, ніхто не впустить і вони призначені для тих людей, які на цьому підприємстві працюють, — пояснив він. — Всі решта можуть заходити вільно і ніхто не має права обмежити доступ людей, при виникненні небезпеки. Але більшість людей, за законодавством, не має забезпечуватися такими сховищами. Для них має бути найпростіше укриття або споруди подвійного призначення – це, знову ж таки, ті самі підвали".

Поки ж Олег Белейканич має зібраний "тривожний наплічник" з необхідними речами: окрім паспорта, одягу, аптечки, грошей там ще й речі, які знадобляться, якщо Олег відновить службу у ЗСУ.

"Буде доречно, якщо це буде якийсь наплічник, небажано аби ваш наплічник нагадував якимось чином комбатантський одяг, якимось чином військовий, дуже небажано, щоб це був камуфляж будь-якої форми. І доречно, щоб у цьому одязі, поряд, була якась річ текстильна білого кольору. Це при всіх військових діях, колір цивільних, колір безпеки".

Суспільне Закарпаття

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу