Столітня бочка і давні традиції: Як сім'я Шош на Закарпатті виготовляє вино понад 30 років (ВІДЕО)

Про унікальну родину виноробів розповідає Суспільне.Закарпаття.

За словами винороба Карла Шоша, його дідусь по материнській лінії, походить з родини Бочкай, у якій четверо братів були виноградарями. А з іншого боку у родині Шош було двоє виноградарів.

"На жаль, у ту пору, коли батько працював, за радянських часів, було заборонено займатися виноробством, до того ж у нього було лише пів гектара землі, як і у мене. Але мені це вдалося. Наприкінці 80-х років молодий голова колгоспу здав виноградники в оренду. Тож я взяв в оренду два гектари і так, наприкінці 80-х, все розпочалося. У 1992 році виникли фермерські господарства. Ми були одними з перших фермерів, і у той час, оці два гектари виноградників перейшли до нас", — сказав Карло Шош.

У 2000 році створили спілку виноградарів, де Карла Шоша обрали головою. Зараз його сім’я володіє дев’ятьма з половиною гектарами, тому що разом з дітьми вони засадили ще два з половиною гектари. Також багато виноградників купували.

"Мій дідусь почав заробляти на життя виноградарством та виноробством, але вже орієнтувався на якість. Ми зараз повинні повернути те, чого позбавило нас 20 століття, — традицій, традиційного стилю виноградарства та виноробства, але переосмисливши це. Вина, які були виготовлені у той час, можливо, нині не відповідали б сучасним вимогам, але я вважаю, що з тих сортів винограду ми можемо виготовити такі вина, які можуть себе зарекомендувати з найкращого боку", — розповів онук Карла Шоша Крістіан.

Від 6 до 8 людей працюють під час збору, а далі обрізки винограду. Коли роблять саме вино, у підвалі залишається Крістіан разом зі своїм дідусем Карлом та двоє працівників, які їм допомагають.

Крістіан Шош розповів: "Настав час, коли мені потрібно було вибирати професію. Я вибрав це доволі рано, але врешті-решт на цьому й зупинився. У 2010 році, коли мені виповнилось 15 років, я подав документи до технікуму виноградарства та виноробства, де я здобув освіту інженера-винороба, після чого продовжив навчання і став фахівцем захисту рослин".

"Можна сказати, що колись Крістіан вчився у мене, а зараз я вчуся у нього. Ще коли він навчався, вже тоді ми з сином телефонували йому і запитували, як виконувати ту чи іншу роботу, або спілкувались у мережі Інтернет, поки не завершив навчання. Але зараз, дякувати Богові, він вже вдома, і нам легше", — сказав Карло Шош.

"Мені дуже пощастило, адже він навчив мене основам, завдяки йому я закохався у цю професію, і навчаюсь у нього навіть нині. Я дивлюся на виноградарство та виноробство дещо з наукової точки зору, а він звертає увагу на різні дрібниці. Тому я повторюю, що виноградарство та виноробство — це величезний пазл , який складається з безлічі маленьких частинок", — розповів Крістіан Шош.

Темні вина настоюють разом зі шкіркою. Зберігають все вино в дубових бочках.

"Мій дідусь подарував мені бочку, яку отримав від свого батька, адже вона була вироблена ще у 1908 році. На задньому боці є дверцята, тож бочку можна почистити всередині. Це бочка овальної форми, такі зараз вже не виготовляють. Я хотів замовити, щоб у всьому підвалі були саме такі овальні бочки, але немає такого майстра-бондаря, який взявся би за цю роботу. Це дуже добра бочка, ніде не протікає, ніколи ще не лагодив її, хоча вона вже й стара. Виготовляли її з дуба, з такої деревини, яка висихала кілька років, аби бочка була якісною. Я пишаюся тим, що подібну зберігаю у своєму підвалі", — розповів Карло Шош.

За його словами, легенда говорить, що виноград повинні чавити незаймані дівчата. "Ми зберігаємо цю давню традицію, щоб існувала. Це не тільки українська, чи угорська традиція, це давня традиція, яку ми хочемо зберегти, тому що вважаю, вона потрібна", — каже Карло Шош.

"Ми намагаємося вирощувати традиційні сорти винограду, тож у нас це є, але ми повинні все це переосмислити та заново вчитися. Тож зараз ми знову вчимося, оскільки 40 років жили при комунізмі. Той багаторічний досвід, який поколіннями передавали одне одному, батько синові, повністю зник, і тепер ми повинні вчитися цьому заново. Але зараз потреби інші, слід задовольняти споживачів", — розповів Крістіан Шош.

Карло Шош каже: "Цією справою можна займатись лише у тому випадку, якщо людина її любить. Як я вже казав, виноград та вино люблять тінь господаря, і я цього дотримуюся".

Сім’я Шош вирощує традиційні сорти винограду, наприклад, Ізабеллу, Каберне, Мерло, але щороку намагаються виготовляти нове вино.

Карло Шош розповідає: "Гарний винороб? Це той, хто любить виноград та вино, але на надто, а в міру. Той, хто не знає межі, не винороб. Також потрібно, щоб вина були чистими, з людяністю та відданістю вироблені та продані людям, і тоді такого винороба поважатимуть та шукатимуть. Достатньо одного разу – виготовити власними руками неякісне вино, і більше ніколи до тебе не прийдуть. Цю професію треба любити. Це така справа, якою можна займатись, тільки з любов’ю. Як і ви любите свою професію. Цим можна займатись тільки з відданістю, серцем та душею. Любити те, що робиш".

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі