Повернення з небуття: як на Закарпатті відновлюють поховання вояків часів Першої світової війни

Про діяльність пошуковців у 2021 році розповідає керівник ГО «Центр військово-історичних досліджень «Memento bellum» Юрій ФАТУЛА:

– Рівно рік тому, у вересні 2020 року, активісти нашої організації впорядкували цвинтар часів Першої світової війни, розташований на закарпатському боці Торунського перевалу, та розмістили на ньому інформаційний щит з детальною інформацією про захоронених тут вояків. Упродовж літа нинішнього року ми здійснили чотири виїзди на цей перевал, аби привести до ладу й цвинтар-близнюк на Івано-Франківському боці. На цьому цвинтарі в братських та індивідуальних могилах поховано орієнтовно 200 солдатів австро-угорської та російської армій, які загинули у боях під час зимової Карпатської битви з січня по квітень 1915 року. З австро-угорського боку це були вояки 19-ї Плзенської піхотної дивізії (Південночеський край), а з російського боку – вояки 69-ї піхотної дивізії, мобілізовані з тогочасних Харківської та Полтавської губерній. Найстаршим за званням воїном, який похований на цьому цвинтарі, є командир фельд’єгерського батальйону капітан Вільгельм Рамах з краю Височіна – нинішнього побратима Закарпатської області. Про звитягу і смерть капітана Рамаха писали тогочасні чеські газети. У січні 1915 року бійці батальйону під командуванням капітана Рамаха у 30-градусний мороз і по пояс у снігу здійснили триденний диверсійно-розвідувальний рейд у тил противника в районі Вишківського перевалу біля гори Високий Горган. Згодом їх помітили та оточили підрозділи російської армії і в запеклому бою половина бійців батальйону разом з капітаном Рамахом загинула.

У 1930 році владою Польщі, до складу якої тоді належало Прикарпаття, на цьому цвинтарі було встановлено 91 бетонний хрест. З написів на хрестах відомі прізвища 36 солдатів, інші – невідомі. У наш час значна частина хрестів перебувала в аварійному стані і терміново потребувала реновації. Зусиллями активістів Центру «Memento bellum» ці хрести були відремонтовані, зміцнені та пофарбовані у білий колір. У найближчій перспективі плануємо поновити й написи на хрестах чорною фарбою, як це було зроблено 90 років тому.

Наступним об’єктом нашої уваги став виявлений минулого року цвинтар, розташований у густому лісі на гірській вершині висотою 1144 метри Вододільного Карпатського хребта біля села Завійка на Міжгірщині. Там у 17 могилах поховано 18 солдатів: 14 німецької, 2 австро-угорської та один російської армій. З них прізвища 11 вояків відомі, 7 – невідомі. Упродовж суботи 20 вересня 2021 року зусиллями активістів нашого Центру було розчищено цвинтар, упорядковано могили та встановлено пам’ятний знак з меморіальною табличкою, на якій українською та німецькою мовами написано прізвища похованих там вояків та слоган, котрий ми розміщуємо на усіх встановлених нашою організацією пам’ятниках: «Вояки, тихо спіть без тривог. З Вами Бог!», оскільки він, на наш погляд, найкраще відображає сутність нашої діяльності – повернення з небуття імен загиблих вояків та вшанування пам’яті людей, які волею долі стали жертвами воєн. Цілком ймовірно, що завдяки ЗМІ, туристам, які подорожують цим маршрутом, інформація про місця поховання загиблих воїнів, що досі вважалися невідомими, дійде до їхніх родин і нащадки матимуть можливість вклонитися могилам своїх предків.

Хочу наголосити, що велику допомогу у проведенні цієї роботи нашому Центру надав староста села Присліп Олександр Угрин. Він організував для транспортування з села на гірську вершину пам’ятного каменя і будматеріалів вантажний автомобіль, будівельний інструмент. Наша співпраця з місцевою владою буде мати продовження, оскільки у селах Присліп і  Завійка теж є захоронення часів Першої світової війни.

Впорядкування військових цвинтарів на Торунському перевалі та поблизу села Завійка ми проводили виключно руками наших активістів, за спонсорські кошти Центру військово-історичних досліджень «Memento bellum». Принагідно хочу звернутися до всіх, хто небайдужий до нашої історії і має бажання долучитися до благодійної діяльності, переказувати кошти на рахунок Центру (поточний гривневий рахунок: Приватбанк, UA363052990000026005043603020).

Василь Ільницький, Ужгород

m.day.kyiv.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі