Закарпатський «Синевир» - тут навіть взимку є на що подивитись

«Синевир» - один з найунікальніших та найчистіших куточків Карпат», -

стверджує директор однойменного національного природного парку Микола Дербак

- Миколо Юрійовичу, очолюваний вами нацпарк знаменитий уже тим, що на його території знаходиться одне з семи чудес України – озеро Синевир. Але ж багатий «Синевир» і другим чарівним озерам Дике та болотом Глуханя, а також величавим громаддям гір і полонин…

- Це так!.. Усім цим гордимося й оберігаємо. Адже Національний природний парк «Синевир» – один з найкрасивіших та екологічно найчистіших куточків Карпат. Він створений двадцять п’ять років тому і сьогодні розташовується на площу сорока трьох тисячах гектарів. «Синевир» надзвичайно багатий на різноманітні природні та історико-культурні туристичні ресурси: гірський рельєф, мальовничі карпатські ліси, високогірні полонини, велика кількість гірських потоків, різноманіття рослинного і тваринного світу,а ще - низка культурних та архітектурних пам’яток... 

Тому і не дивно, що з кожним роком зростає число відвідувачів. Якщо у 2012 р. парк відвідало близько 49 000 рекреантів, у 2013 році – 47 800, а в 2014 році на початок грудня відмічено вже близько 51 000.

Національний парк популярний не лише серед українців, але сюди приїжджає й чимало іноземців, особливо чехів. Найбільш відвідуваними місцями серед туристів є озеро Синевир та Центр реабілітації бурих ведмедів, але не менш цікаві для рекреантів Дике озеро, сфагнове болото Глуханя, військово-історичний музей Лінія Арпада, Музей лісу і сплаву тощо.

- Так, єдиний в Україні і мабуть чи не єдиний у Європі і надзвичайно цікавий Музей лісу і сплаву - прийшов до нас із уже минулого сміливців-бокорашів, - після двох нищівних паводків якось нібито й осиротів...

- Музей лісосплаву – дійсно єдина в Європі конструкція, що збереглася від часів сплаву деревини річками і є важливою історичною пам’яткою. Побудована і спроектована в середині XIX ст. австрійським інженером Клаузе, вона являла собою складний комплекс будівельних конструкцій, технічних вузлів і механізмів. 

Музей лісосплаву завжди був гордістю і славою верховинців. Це пам’ятка про звитягу і сміливість предків та об’єкт особливої пошани них.

- Миколо Юрійовичу, сюди, в саме серце чарівних наших синьогір, - уже стало модним їздити як на новорічно-різдвяні свята, так і на літній відпочинок людям зі столиці й інших регіонів України. Тобто, парк розширює й рекреаційно-туристичну складову?

– Рекреаційний потенціал НПП «Синевир» настільки великий, що ним було б гріх не скористатись, звісно, за умов, що це не зашкодить довкіллю. Враховуючи це, створюємо належні умови для відпочинку в різних місцях, які викликають зацікавленість туристів. Ми побудували нові оглядові майданчики на озерах Синевир та Озірце, болоті Глуханя, облаштовуємо місця для відпочинку, бесідки. В національному парку є ряд мотелів та комфортних будинків для відпочинку, де можна зупинитися. 

До речі, у межах НПП «Синевир» прокладено та промарковано ряд туристичних маршрутів та екологічних стежок, котрими туристи охоче користуються. Саме о цій порі у нас починається зимовий туристичний сезон. Тож радо чекаємо гостей на відпочинок.

- Можу стверджувати, що Ви зуміли віднайти й утвердити нові грані, корисні й схвальні як для науки, так і для навчання у виші майже п’ятьох десятків місцевої юні - розкажіть, будь ласка, про співпрацю з Київським національним педагогічним університетом імені М.П. Драгоманова.

- Тісно співпрацюємо з низкою вишів України, та найбільш плідними є напрацювання установи з Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова. Партнерські стосунки були започатковані у січні 2011 року, коли ми підписали угоду про співпрацю. З того часу в урочищі Квасовець, що на околиці Колочави, почав діяти Науково-навчальний центр університету. Щороку сюди приїжджають сотні студентів вузу для проходження навчально-польової практики. Територія НПП «Синевир» надзвичайно сприятлива для таких занять, особливо для майбутніх біологів, географів, екологів, менеджерів з туризму.

Не лише викладачі університету проводять заняття зі студентами на базі науково-навчального центру «Синевир», але й працівники парку долучаються до освітньої діяльності. Наші природоохоронці завжди раді зустрічі з молоддю, тож проведення спільних екологічних акцій, «круглих столів», лекцій вже стало традицією. Внаслідок тісної взаємодії виникли певні напрацювання, які недавно були втілені в окремому науковому виданні - «Інноваційна діяльність Науково-навчального центру «Синевир». У червні 2015 року ми спільно з університетом плануємо провести науково-практичну конференцію на тему «Наукові та соціально-економічні проблеми розвитку НПП «Синевир». 

Співпраця між нашими установами дає багато хороших результатів, і чимало спільних проектів ще у майбутньому.

- Завдяки наявності унікальних букових пралісів, які зростають до висоти 1300 метрів над рівнем моря, і системній науково-дослідній роботі НПП «Синевир» подав заявку в ЮНЕСКО, сподіваючись отримати статус світової природної спадщини.

- Букові праліси НПП «Синевир» можуть бути включені у мережу «Букові ліси – спільна природна спадщина Європи» під егідою ЮНЕСКО з статусом Світової природної спадщини. 

Додам, що активне дослідження природних лісів бука у Національному природному парку «Синевир» проводилося протягом чотирьох минулих років. 

Під час науково-дослідних експедицій було зібрано достатньо матеріалів. Вчені встановили, що ділянки букових лісів у Колочавському, Квасовецькому, Синевирському, Вільшанському і Остріцькому природоохоронних науково-дослідних відділеннях за всіма ознаками мають виразний пралісовий характер. Вони знаходяться на висоті 800-1300 м. над рівнем моря у важкодоступних місцях, здебільшого в гірській та приполонинній частині схилів. У пралісових масивах НПП «Синевир» зосереджене значне біологічне різноманіття, яке має велике наукове та природоохоронне значення. Дослідники виокремили два кластери: Вільшансько-Квасовецький, площею 1873 га та Колочавсько-Синевирсько –Остріцький, площею 2842,3 га. 

До 25 січня ми маємо надіслати у Францію аплікаційну форму на включення території до попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наступні стадії деталізації й вдосконалення текстів номінації займуть близько півтора року й будуть остаточно розглянуті експертним комітетом ЮНЕСКО у липні 2017 року.

- Ви також підписали угоду про співпрацю з чеськими нацпарками Крконоші та Шумава. Що очікуєте від спільної роботи?

- Угоду про співпрацю з чеським Національним парком «Крконоші» ми підписали торік у червні. Мета угоди - співпраця у сфері охорони природи, реалізації різних проектів, програм обміну досвідом, розвиток екологічного туризму. 

Виникло обопільне бажання співробітничати, оскільки НПП «Синевир» та найбільший парк Чеської Республіки Національний парк «Крконоші» мають схожі гірські та лісові території з багатим біологічним різноманіттям, які приваблюють численних відвідувачів й стикаються з деякими подібними проблемами. Угода дасть можливість також працівникам наших установ обмінюватися досвідом та розширено співпрацювати у таких напрямках, як: моніторинг біорізноманіття, спілкування з відвідувачами з метою їх екологічної освіти, сприяння розвитку екологічному туризму, менеджмент лісових екосистем, менеджмент природних екосистем та інші. Влітку нашу установу відвідала делегація Кроконоського національного парку, тепер працівники нашого парку готуються їхати до чеських колег. 

З Національним парком «Шумава» у нас налагоджені тісні контаки, а з часом планується підписати і угоду про співрацю.

- На завершення дуже коротко: яким бачите років через десять-п’ятнадцять розвиток єдиного в Україні Центру реабілітації бурого ведмедя? 

– У нашому центрі, який відкритий у грудні 2011 року, зараз мешкає 13 бурих ведмедів. Аналізуючи дані спостережень, які постійно проводяться фахівцями центру і науковими співробітниками НПП «Синевир», можна з упевненістю сказати, що стан всіх їх задовільний. Повноцінне калорійне харчування і дбайливий догляд відчутно змінили ведмедів. Всі вони додали у вазі, полюбляють гуляти, гратися один з одним і купатися у спеціально створеній штучній водоймі. Для них це нове приємне відчуття і радість, адже у попередніх власників ведмеді часто утримувались у жахливих умовах, не мали можливості не тільки купатись, але й пересуватися просторою територією.

Зараз ми зводимо візит - центр реабілітаційного центру у традиційному стилі, де будуть розміщені адміністративні, господарські кімнати та приміщення для науковців. У залах візит-центру розмістяться експозиції, які презентуватимуть особливості життя, поведінки бурих ведмедів, функціонування спеціалізованого центру для цих тварин тощо. Відвідувачі також матимуть нагоду отримувати інформацію про природно-заповідний фонд, музеї, туристичні стежки, рекреаційні послуги та інше. Загалом, цей заклад виконуватиме ознайомчу, просвітницьку і навчальну функції.

Також для зручного під’їзду до центру туристів зробили гарну дорогу, яку весною плануємо ще й заасфальтувати. 

Ми докладаємо максимум зусиль, щоб створити усі умови для належного утримання ведмедів у напіввільних умовах. У цьому може переконатись будь-хто, завітавши до нашого центру.

Вів інтерв’ю Василь Нитка, «Голос України»

  Надіслати другу