На Закарпатті вшанували унікальну особистість, яка вплинула на розвиток культури та історію нашого краю (фото)

З нагоди 225- річниці з Дня народження відомого закарпатського мовознавця, фольклориста та релігійного діяча Михайла Лучкая, у селі Великі Лучки на Мукачівщині відкрили та освятили меморіальну дошку.

Вшанували пам'ять знаного історика краю духовенство Мукачівської греко-католицької єпархії, краєзнавці та мешканці села, де народився Михайло Лучкай.

Село Великі Лучки на Мукачівщині не лише одне із найбільших на Закарпатті, тут народився відомий історик та релігійний діяч Михайло Лучкай (Поп), який все своє життя присвятив церкві та займався просвітою населення. Про діяльність знаного земляка й понині знають мешканці села.

Наталія Луканинець, мешканка села Великі Лучки, розповідає: «Це дуже гарна ідея відкрити у нашому селі меморіальну дошку такому знаному земляку як Михайло Лучкай. Два роки тому на будинку де народився відомий релігійний діяч та історик Закарпаття вже встановили перший меморіальний знак. Цей - вже другий. З діяльністю знаного фольклориста та духівника в першу чергу потрібно знайомити молоде покоління. Адже саме їм необхідно знати про історію рідного села та рідного краю».

За радянських часів ім’я та діяльність Михайла Лучкая були призабуті, кажуть історики. Утім, відколи Україна стала незалежною - пам'ять про відомого діяча культури та історії - відроджується.

Історик Василь Балог наголошує: «Щодо пам’яті про Михайла Лучкая – за радянських часів його ім’я було незаслужено призабуте. Лише за часів незалежності України ми повертаємо це ім’я до своїх земляків. Я переконаний - він це заслужив. Адже ця людина протягом усього життя займалася просвітою населення та вболівала за церкву. Село Великі Лучки відоме не лише тим, що тут народився Михайло Лучкай, а й іншими особистостями. Ще за радянських часів у Великих Лучках проживали люди, які отримали звання Героя соціалістичної праці. Їх було троє. Крім того, наше село - одне із найбільших в області. На сьогодні кількість населення - близько десяти тисяч».

Пам’ятну дошку, присвячену Михайлу Лучкаю, розмістили на будівлі дільничної лікарні. Колись тут знаходилася греко-католицька церква, яку в сорокових роках минулого століття зруйнувала радянська влада. Зі слів духовенства, меморіальний знак в першу чергу покликаний нагадувати мешканцям села про відомого земляка, котрий усе життя вболівав за церкву.

Так, владика Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік вважає: «Про Михайла Лучкая знають у всіх слов’янських країнах. Незважаючи до яких із десяти конфесій мешканці Великих Лучок належать, вони все рівно повинні знати про відомого земляка. Адже він короткий час працював тут помічником священика, основу свого життя провів в Ужгороді, де був парохом. Ця меморіальна дошка нагадуватиме про діяльність великої постаті, яка вплинула на розвиток культури та історії нашого краю. Зараз ми відзначаємо 225-років з Дня народження Михайла Лучкая. Тому вважаємо за необхідність вшанувати пам'ять про нього».

Михайло Лучкай був унікальною особистістю, переконані краєзнавці. Він займався фольклором та був одним із зачинателів закарпатської історіографії. Його праці мають велике значення в історії Закарпатті.

Відомий історик Сергій Федака переконаний: «Михайло Лучкай - унікальна постать в нашій історії. Він один із зачинателів закарпатської історіографії. Він написав у шести томах «Історію карпатських русинів», які хотів ще за життя видати і готував до друку. Але не встиг це зробити. І потім рукопис мав дуже драматичну долю. Тільки у 2000 році в Ужгороді почали видавати. І нарешті, до 2011 року все переклали із латинської мови, якою він писав. На сьогодні ці шість томів - доступні. Крім того він має «Граматику слов’яно-руську». Це один із перших таких підручників українською мовою саме в тому варіанті, як на Закарпатті воно побутувало. Там він умістив деякі фольклорні записи пісень. Словом, це була людина різнобічна. Дуже добре, що сьогодні відкрили меморіальну дошку у Великих Лучках».

Під час освячення меморіального знаку духовенство та мешканці села вшанували пам’ять жертв голодоморів та тих, хто загинув на Сході України.

Мирослава Куруц для Ужгород.net