Покарання знайшло грабіжника через п’ять років

Свято Водохреща для Володимира, жителя села Вонігово Тячівського району, нічим особливим не вирізнялося з-поміж інших релігійних лразників. Просто що одна нагода посидіти з родичами чи приятелями у компанії. Чоловік «не моржус», у крижану воду в такі дні не пірнає. Але Водохреща майже п'ятирічної давності, мабуть, згадуватиме все життя...

 

Тоді, напередодні великого свята, Володимир вдома ночував сам. Звечора гостював у рідних, тож повернувся пізно. Сон звалив чоловіка майже одразу, однак відпочивати довелося недовго. Сільчанин прокинувся від якогось шуму в коридорі. Не встиг щось второпати, як у дверях «виросла» темна постать. Розгледіти незваного гостя у темряві господар не зумів, бо той відразу накинувся на нього і став завдавати ударів по голові. Бив не тільки руками, а й ногами. Потім у хід пішла табуретка, якою потерпілому дісталося по плечах та інших частинах тіла. Далі до незнайомця приєднався його напарник. Удвох, не давши жертві змоги прийти до тями, вони стали вимагати у Володимира гроші. Ошелешений чоловік спробував, було, викрутитися, мовляв: грошей у будинку немає. Та один з нападників зухвало просичав: «Ти ж із заробітків недавно приїхав! Тож не обманюй, бо буде гірше!:.». На підтвердження своїх слів завдали ще кількох стусанів. Як Володимир не опирався, та довелося віддати зухвальцям всі свої заощадження - чотири тисячі доларів та 4200 у національній валюті. На останок непрошені гості пригрозили чоловікові і покинули його обійстя. Про пережиті нічні страхіття наступного ранку сільчанин роз повів родичам. Довелося звертатися по допомогу не тільки до правоохоронців, а й до медиків. У потерпілого діагностували за криту черепно-мозкову травму перелом потиличної кістки, забій головного мозку та численні рани голови. А тячівським міліціонерам належало провести копітку роботу: встановити особи, виявити і затримати небезпечних зловмисників. Які через власну наживу ледь не позбавили чоловіка життя. Потерпілий перебував у досить тяжхому стані, та попри це, оперативникам вдалося поспілкуватися з ним. Сільчанин розповів, що під час екзекуції через брак світла у помешканні не зумів добре розгледіти своїх кривдників, та зауважив: один з них був дуже схожий на 22-річного на той час жителя Вонігова Івана. Голос, статура, рухи - чомусь нагадали потерпілому його односільнина.

Стражі порядку одразу ж подалися на обійстя, де проживає молодик з родичами. Однак вдома хлопця не застали. Рідні запевнили: не було його ще звечора, а вдосвіта нібито заглянув на хвильку, зібрав речі і кудись подався. Це тільки посилило підозри правоохоронців щодо причетності молодого сільчанина до нічних відвідин чужого обійстя. Але світло міг пролити хіба що сам Іван. Бо про іншого зухвальця в оперативниюв взагалі не було жодної інформації. У наступні кілька днів Іван додому не повернувся. Хлопця оголосили в розшук.

Тим часом вдалося знайти зачіпку стосовно його напарника - відбитки пальців, знайдені на місці скоєння тяжкого злочину, належали 28-річному Василеві. Цей молодик народився в селі Руське Поле, зареєстрований у Тячеві. А до Вонігова навідувався часто, оскільки тут оселився у своєї співмешканки. Правда, і цей наче у воду канув - застати молодика не вдалося ніде. Співмешканка та родичі нічого не знали про місцеперебуваиия Василя. Принаймні, так казали.

Інформація про розшук зухвалих зловмисників надійшла в інші регіони. Десь через місяць тячівським оперативникам довелося виїжджати аж на Полтавщину, де знайшов пристановище молодший із нападників. Далі його етапували на Закарпаття, після проведення розслідування відбувся суд, який виніс вирок: за скоєння розбійного нападу Іванові присудили відбувати тюремний строк...

З тих пір минуло майже п'ять років. Іван відбув покарання і повернувся у рідні пенати. В його житті відбулися позитивні зміни - народилася дитина. Натомість Василеві увесь цей час вдавалося уникати зустрічі з працівниками міліції, молодик мотався світами. Після арешту напарника він чкурнув у Росію. Потім роз'їжджав по Украні, за якийсь час завітав на сусідню Івано-Франківщину. Саме тем днями спільно з тамтешніми колегами тячівські правоохоронці затримали незаконослухняного закарпатця. Тепер події злощасної хрещенської ночі, коли з напарником подався по «легкі» гроші на чуже обійстя, йому нагадують слідчі. Як повідомляє співробітник Тячівського райвідділу УМВС Іван Філіп, на поверхню уже випливають й інші Василеві «грішки». Так. ще в листопаді 2007 року на подвір’ї диско-бару у тому ж таки Вонігоеі впід час сварки з місцевим жителем він завдав йому удар кулаком в обличчя. Медики тоді діагностували у потерпілого струс головного мозку, перелом нижньої щелепи тощо. А такі тілесні ушкодження згідно з ч. 1 статті 122 КК України кваліфікуються як середньої тяжкості.

Усі кримінальні обставини Василевої біографії з'ясовує тепер старший слідчий Тячівського райвідділу міліції Олександр Корнута, пишуть "Відомості міліції".

Uzhgorod.net.ua

 

22 листопада 2014р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів