Напрацьовані старим режимом схеми «підйому бабла» по вертикалі досі безвідмовно працюють

Про це розповів доктор історичних наук Ярослав Потапенко.

«Ніхто з політиків учорашньої опозиції, схоже, не збирається (і не збирався!) ламати систему корупції і тотальної зневаги до «маленьких українців». Напрацьовані старим режимом схеми «підйому бабла» по вертикалі досі майже безвідмовно працюють – просто «бабло» попливло до інших кишень (отже, постає закономірне питання: а чи змінився режим ?). «Злочинну» владу ніби-то й скинуто, але на рівні середньої ланки знову маємо звичну картину: «свій до свого по своє». Корупціонерів та вбивць майданівців перетасовують по областях та районах з посади на посаду, беруть на службу до нових «господарів життя», очікуючи від них лояльності й самовідданої покори. Схоже, що чиновники-опора режиму Кривавого хряка отримали негласний дозвіл на подальше розграбування країни і збиткування над нами – тими, хто ще місяць тому був упевнений, що «ми їх скинули». При «квотному дерибані» ніхто зі «святої трійці» псевдолідерів чомусь не подумав про «квоту Майдану», - акцентує активіст Самооборони Майдану Ярослав Потапенко.

   «Стає щоразу більш очевидним, що система, яка утвердилася в Україні 2000-х і функціонує досі, практично, без змін, – відверто тупикова, абсолютно недієздатна в якості основи державного ладу й осердя суспільної рівноваги. Цю модель можна означити як клептократично-корупційний тоталітаризм. Всі сфери соціального життя здатні функціонувати суто при наявності «корупційної складової». В структурі управління державою є лише два різновиди корупційних злодіянь: 1) не красти й не ділитися; 2) красти, але не ділитися», - вважає науковець Ярослав Потапенко.

   «Чесні й відповідальні держслужбовці на важливих посадах у цій системі – неприйнятні й обурливо-епатажні аномалії (існування чи хоча б нетривале виживання яких система унеможливлює категорично). «Гвинтики» цієї системи на всіх рівнях – від райдержадміністрації до Кабміну – заради підтримання потрібного іміджу безглуздо накопичують «статусні атрибути»: дорогущі годинники, одяг, автівки, маєтки, гламурних коханок, - і безповоротно деградують, упиваючись марнославною пихою й дорогим алкоголем», - розповідає пан Потапенко..

   «Клептоманія у верхах породжує клептократію на всіх рівнях державної системи: крадуть, щоб утримувати владу, - тримаються за владу, аби й далі невгамовно красти. Усі всіх ненавидять, підозрюють, зневажають – «низи» люто заздрять і прагнуть «експропріації», «верхи» не менш люто бояться й хапаються за владу, бо розуміють: втрата влади сьогодні означатиме в’язницю вже завтра.

     Воістину, диявольська система, котра розбещує все і всіх в собі й навколо себе. Врешті-решт, кругова порука корупції й колективної самовбивчої взаємоненависті робить жертвами у співстражданні і чиновників, і «пересічних» громадян (котрі вважають одне одного відповідно «бидлоелітою» та «біомасою»). Система ця схожа на паразита, що пожирає себе, неймовірно при цьому страждає, але зупинитися не в змозі в силу нестримної інерції сатанинської зажерливості й загребущості», - каже Ярослав Потапенко.

    «Голод цього чудовиська не наситить жоден бюджет, МВФ, ЄС, США чи тим більше Путін. Тоталітарна сутність цього клептократично-корупційного покруча виявляється у ґвалтовному примусі всього населення держави приймати описане збочення за норму життя й поведінки, примусі животіти під гнітом і «не видєлувацца». Система налаштована на відбраковування всього чесного, світлого, совісного, гідного – людського, врешті-решт», - зауважує науковець.

     «Вирішити питання по-людськи» тут означає погодитися на корупційну угоду з невисокою рентабельністю (не більше!). Саме тому система приречена - в добу мережевого суспільства залізну завісу не збудуєш, а грошей на нову диктатуру в Турчинова, Юлі, Авакова чи ще когось, як і в Межигірського нелюда, не вистачить в жодному разі (насамперед, з причини вже згадуваної клептократичної жадібності). Україна, котра не має потужних покладів ані газу, ані нафти, не в змозі виплодити чи довго утримувати власну версію Путіна або Каддафі. Ніхто з моїх побратимів-майданівців не «підписувався», аби змінити Кривавого зека на безвольного саботажника Турчинова або неадекватну популістку Тимошенко. «Беззубі привиди кривавого Чаушеску», які до паніки перелякали власника золотого унітазу в лютому, вже чигають під дверима Кабміну й Адміністрації в.о. президента…

     Хлопці (і особливо «дівчата» !), отямтеся, Христом-Богом прошу! Не змушуйте нас, тих, хто пройшов через «вогненне Водохреще» на Грушевського, вижив на Інститутській та в Маріїнці, взятися знову за покришки і вказати вам місце, на яке ви заслуговуєте насправді. Думаю, Путін прихистить вас усіх, слідом за Єнакієвським виродком, у знак подяки за блискучу здачу Криму, Донбасу, зброї, армії, честі, гідності, совісті й душі…Панове «керівники» країни, отямтеся – ми поки-що даємо вам шанс – але терпіння патріотів не безмежне (добре собі це затямте !). Довго лякати нас російськими танками й загрозою вторгнення несамовитого Путлера вже не вдасться, бо ми вже зараз бачимо, наскільки все це схоже на банальну змову негідників з Москви та Києва, аби тримати українців у покорі під страхом «російського вторгнення».

    Петре, якщо ??? ми тебе оберемо, пам’ятай, якою неоплатною ціною ми врятували Майдан і тебе особисто, - не зрадь наших сподівань. Тоді й ми не дамо «злигатися» недобитим регіоналам з новими претендентами на «княжіння» і «злити» тебе чи «підставити» як невдалого президента-реформатора.

Політики зраджують Майдан – тож не зрадьмо його ми», - резюмує Ярослав Потапенко.

Ужгород.нет

  Надіслати другу