Закарпатці надибали Альпійську перлину, або Версаль в Альпах (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Звісно, всі столітні замки - найкрасивіші й найвеличніші пам'ятки багатьох міст. Бо вони нагадують про середньовічні віки, лицарів та романтику. Навколо них завжди в'ється ореол легенд і міфів. Тож, розповімо про найбільш вражаючий і цікавий з них…

Казковий замок Ліндерхоф розташований в оточенні дивовижного парку в мальовничій долині на півдні Баварії. Колись він належав Людвігу II. Розкішні зали замку оформлені у різних стилях: тронний зал - у візантійському, спальня короля - в готичному, вітальня - в романському. Німці строго-на-строго забороняють фотографувати всередині, тож спробуймо описати побачене…

Супроводжуючи закарпатську групу туристів, російськомовний гід розповів: «У XVII столітті в Баварії правив король Максиміліан II. Був у нього син Людвіг. Будучи ще принцом Людвіг був зачарований музичними драмами Ріхарда Вагнера. Після виконання «Лоенгріна» в придворному театрі він став захопленим шанувальником композитора і все життя залишався його меценатом. У віці 18 років Людвіг зійшов на престол і став Людвігом II Баварським.

За свій незвичайний стиль життя і пристрасну тягу до будівництва цей красивий самотній монарх увійшов в історію під ім'ям «Казкового короля». Він був розчарований махінаціями уряду і все більше віддалявся від нелюбого їм Мюнхена, створивши свій власний рай, населений тільки його власними ідеалами. Так він побудував втілення своєї мрії - замки Нойшванштайн, Ліндерхоф», - з гордістю переповів наш екскурсовод.

До речі, ідея побудувати замок Ліндерхоф народилася у Людвіга II після відвідування Версаля в Парижі. Хто побував у Франції та Росії, відвідавши Версаль та Петродворець, помітить схожість із ними.

Ліндерхоф - замок, якому король Баварії Людвіг II дав назву «двір, де росте липа». Це була його улюблена резиденція, у дворі якої вже 300 років росте дерево липи.

Будівництво замку йшло під керівництвом архітектора Георга Дольмана (відомого творця Нойшванштайна) і тривало 8 років. «Відвідавши Францію, Людвіг II настільки надихнувся красою Версальського палацу, що зажадав втілити в Ліндерхоф всю елегантну французьку розкіш. Неодноразово посилали до Франції скульпторів і будівельників для вивчення найдрібніших деталей Версаля. Символом Ліндерхоф Баварський король вибрав павича. Статуї птиці прикрашають павільйони алеї комплексу, всі зали. Центр розкоші - бюсти, портрети і статуї короля Франції. Ліндерхоф – це замок-казка. Він чи не єдиний з усіх палаців, будівництво якого встигло закінчитися за життя Людвіга», - ділиться історією наш мюнхенський гід.

Замок розташований у долині Грасвангталь, неподалік від монастиря Етталь та славнозвісного села з розмальованими будиночками Обераммергау, серед прекрасного суворого гірського ландшафту.

Зсередини і зовні Ліндерхофа дорогоцінне начиння, ліплення, меблі з рожевого дерева, дзеркала, інтер'єри, блискучі золотом, гобелени - абсолютно все всередині палацу вражає витонченістю, багатством і неповторною красою. Інтер'єр замку розписували великі художники Європи, серед яких був Вільгельм Гаушільд і Ангело Квадліо. Ліндерхоф - замок, що втілив у своїх інтер'єрах унікальне поєднання пишного пишноти бароко та інтимної вишуканості рококо.

Саме подібна казковість і умовність були вкрай близькі Людвігу II, незмінному ідеалістові і мрійнику.

Піднявшись вверх через липову алею, потрапили у справжню печеру. Це - небаченої пишноти і винятковості Грот Венери, збудований за проектом архітектора Августа Діригля. Грот не має звичної підлоги, її замінили штучним озером. Це була театральна зала зі сценою, яку використовували для опер Вагнера. Глядачі, або самотній король, слухали музику, перебуваючи в човні під склепіннями Гроту, що сягали на 10 метрів. До опер в Гроті Венери залучали найкращих оперних співаків з Мюнхена. Грот дивує також штучним освітленням через ліхтарі з кольоровим склом, які крутив один з перших електричних двигунів у Німеччині.

Через дивацькі забави короля, постійна гра в середньовіччя чи історичні епохи викликали осуд і зневажливе прізвисько - Божевільний Людвіґ.

Але повернімося у природній навколишній рай. На 80 гектарах території палацу розбитий неймовірної краси необароковий парк - приголомшливий шедевр садово-паркового мистецтва. Він має форму хреста. В перехресті його ділянок розташовано палац і басейн з фонтаном попереду. Фонтан басейну сягає на 22 метри заввишки, його прикрашають золочені фігури Венери і Амурів. Природній, гірський струмок використали для утворення невеликого барокового каскаду, що закінчується скульптурою Нептуна на колісниці з морськими кіньми. Балюстради, вистрижені кущі, ритм скульптур - ніби перенесені в цей сад з гравюр Франції 17 століття. Необароковий сад повільно переходить в пейзажний з хвилястими стежками і екзотичними павільйонами, один з яких в турецькому стилі.

До речі, джерелом його створення знову ж послужив парк Версальського палацу. По-справжньому унікальну композицію складають терасові сади в стилі Ренесансу, партери в стилі бароко і англійський ландшафтний сад. Парковий комплекс включає в себе не тільки сам палац, а й інші будівлі різних стилів і епох.

Та найнезвичайну красу парку підкреслюють навколишні альпійські пейзажі...

Наталія Монда, студентка ІV курсу УжНУ

P.S. Захоплюючу та пізнавальну подорож до Баварії студентам УжНУ організували керівник Закарпатського осередку Малої академії літератури і журналістики Ірина Гармасій та відомий меценат, депутат Ужгородської міськради Богдан Андріїв.