Якісна питна вода – розкіш для закарпатців!

За останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод, які без очищення споживають закарпатці, особливо з власних колодязів та криниць.

Мало хто з власників таких індивідуальних джерел водопостачання може похвалитись результатами лабораторних досліджень води з його криниці. А вода може бути фактором передачі багатьох інфекційних захворювань. До того ж, наявність в ній певних хімічних речовин може викликати гострі, хронічні отруєння та спричиняти негативний вплив на здоров'я тих, хто її споживає.

Ґрунтам та відповідно ґрунтовим водам на території Закарпатської області за своїм хімічним складом притаманно природне підвищення вміст аміаку, заліза та загальної жорсткості. При незначних перевищеннях ці речовини не завдають значної шкоди здоров'ю.

Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність води є проведення лабораторних досліджень за санітарно-хімічними, мікробіологіч-ними, вірусологічними та радіологічними показниками атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних речовин (зокрема, нітрати) не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно не викликає підозр щодо її безпечності, особливо, коли цю воду вживають протягом тривалого часу і не скаржаться на здоров'я. Та можливо, все-таки ризик є?

Так для прикладу, вже згадуванні нітрати у воді навіть при великих концентраціях дуже рідко спричиняють гострі отруєння, проте мають надзвичайно токсичний вплив на організм людини і особливо є небезпечними для дітей. З ним безпосередньо пов'язане захворювання водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до року, летальні випадки від якої реєструються все частіше.

Метгемоглобінемія обумовлена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканини (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання.

За результатами моніторингових лабораторних досліджень води, що відбирались із громадських та індивідуальних колодязів на території краю фахівцями санепідслужби, встановлено, що вміст нітратів значно перевищує нормативні рівні із частини джерел водопостачання

Потрібно зазначити, що найбільш доступні та поширені методи обробки води, такі як кип'ятіння, відстоювання, побутові фільтри, ніяким чином не зменшують кількість нітратів у питній воді. А як вже згадувалось єдиним методом з’ясувати кількість нітратів у воді є проведення її лабораторного дослідження.

Так, у порівнянні з минулим роком ситуація із забрудненістю води суттєво погіршилася у чотирьох районах Закарпаття. За словами головного лікаря обласної клінічної інфекційної лікарні Михайла Поляка, досить високий відсоток питної води не відповідає стандартам. Санепідеміологи кажуть: у 2014-му порівняно з минулими роками було до 15 % незвичних взірців води проти шести процентів у 2013-му. Це привід для занепокоєння, бо вода використовується і для особистої гігієни, і для приготування їжі. По області високий показник нестандартної води, тобто такої, що не відповідає нормам, у Міжгірському, Ужгородському, Воловецькому та Хустському районах. Частина стічних вод з м. Перечини потрапляє у р. Уж, воду з якої споживають у обласному центрі.

В цьому році ТДВ «Перечинський ЛХК» планує проводити роботи по очистці водовідвідного каналу, куди потрапляють відходи та господарсько-фекальні з навколишніх житлових будинків, що дає неприємні запахи.

Міський голова Мирослава Гуранич зазначила, що із обласного бюджету виділено 595 тис. грн. на реконструкцію водовідвідного каналу «Домарадж» у районі Перечинського ЛХК. Планується провести очистку від річки Уж до комбінату.

Залишається гострою проблемою околиці міста Тячів є її засміченість: значна частина прилеглої території вздовж вулиці Матросова засипана сміттям та заросла чагарниками, як наслідок, зменшується рівень санітарної безпеки потічка, який поруч та погіршується якість ґрунтових вод.

В пропозиціях щодо виконання у 2015 році Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р.Тиса у Закарпатській області на 2013 – 2021 роки заплановано виконання робіт по покращенню екологічного стану земель вздовж потічка в м.Тячів. Таким чином, Тячівська міська рада звернулася до Тячівського міжрайонного управління водного господарства з проханням провести необхідні роботи для розчистки даної території.

А що ж сприяє забрудненню води? Звідки беруться нітрати та інші небезпечні речовини у воді?

Однією із найбільш вагомих та поширених причин забруднення води у колодязях та каптажах є недотримання їхніми власниками вимог законодавства при облаштуванні та утриманні колодязів, а саме: недотримання зон санітарної охорони джерела водопостачання (в радіусі 50 метрів розташовують вигреби, дворові вбиральні, купи гною які можуть сприяти як бактеріологічному забрудненню води, так і її забрудненню нітратами, аміаком та нітритами); не забезпечено захист джерел водопостачання від доступу домашніх тварин та птиці (з фекаліями яких у колодязь можуть потрапляти патогенні мікроорганізми переносниками яких вони є); не проведення заходів стосовно унеможливлення потрапляння до криниць та колодязів дощових вод; неконтрольоване використання на присадибних ділянках біля джерел водопостачання пестицидів, агрохімікатів, засобів захисту рослин тощо; близькість до ймовірних джерел забруднення (тваринницькі ферми, гноєсховища, кладовища, промислові підприємства тощо).

А як часто потрібно робити лабораторні дослідження води для того щоб бути впевненим у її якості?

У відповідності до вимог ДСанПіНу «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» періодичний контроль безпечності та якості питної води здійснюється власниками бюветів, колодязів та каптажів джерел.

Розрізняють два види контролю за якістю води. Це - повний та скорочений.  Повний контроль або аналіз якості питної води здійснюється за всіма показниками (органолептичними: запах, каламутність, водневий показник, забарвленість, смак та присмак; мікробіологічними: загальне мікробне число, колі формні бактерії, синьо гнійна паличка, в.т.ч. сальмонели, санітарно - хімічними: амоній, залізо загальне, загальна жорсткість, сульфати, хлориди, амоній, нітрати, нітрити, сухий залишок, марганець, цинк, кадмій, кобальт, хром, нікель, миш'як, мідь,свинець ртуть, паразитологічними показниками: виявлення яєць та личинок гельмінтів, цист, ооцист) регламентованим чинними державними санітарними правилами на питну воду. Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також, за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.

Скорочений контроль, або аналіз якості питної води здійснюється за деякими показниками епідемічної безпеки води (мікробіологічними: загальне мікробне число, колі формні бактерії, її хімічного складу (pH, нітрати, залізо, активний залишковий хлор), органолептичних властивостей (запах, смак і присмак , каламутність, кольоровість). Скорочений контроль безпечності та якості питної води здійснюється протягом перших трьох місяців експлуатації бюветів, колодязів та каптажів джерел за мікробіологічними та органолептичними показниками один раз на місяць, а надалі - один раз на сезон.

Що робити закарпатцям із криницею, якщо у воді із неї виявили мікробне забруднення, перевищення вмісту нітратів чи іншої хімічної речовини?

Перш за все не використовувати воду для споживання до нормалізації лабораторних показників, а також з метою покращення якості питної води із криниці вжити наступних заходів:

- навколо криниці поновити «глиняний замок», а при його відсутності – встановити глибиною 2м та шириною 1м із добре змішаної і пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку;

- поновити відмостки, а при відсутності встановити наступним чином – виконати кам’яним або цегляним мощенням, забетонувати або заасфальтувати в радіусі 2м та уклоном 0,1м;

- встановити огорожу (у випадку її відсутності в радіусі 2 м);

- з метою захисту колодязів від поверхневих стоків встановити перехоплюючі канали з відводом стоків на сторону;

- провести відкачку води із криниці, очистку та дезінфекцію;

- у разі наявності на Вашій присадибній території джерел забруднення питної води (купи гною, вигрібні ями, надвірні туалети) на відстані менше 20м від криниці здійснити їх ліквідацію;

Крім цього, власники бюветів, колодязів чи каптажів джерел зобов'язані щорічно проводити планове обстеження цих споруд, їх поточний ремонт, чищення та дезінфекцію. Після кожного ремонту або чищення слід проводити дезінфекцію споруд та знезараження питної води, а також лабораторні дослідження (не менше двох з інтервалом відбору - 24 години) її безпечності та якості, що проводяться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, після чого вноситься відповідна відмітка у санітарний паспорт. Санітарний паспорт оформляється власником бювету, колодязя чи каптажу джерела спільно з посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території у двох примірниках та ними підписується. Один примірник Санітарного паспорта знаходиться в закладі державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території, другий - у власника цієї споруди. Продовження терміну дії Санітарного паспорта реєструється щорічно в обох примірниках.

У разі, коли після чищення та дезінфекції бюветів, колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращується, використовувати її для питних потреб забороняється. На бюветі, колодязі чи каптажі джерела слід вивісити інформаційну табличку «Вода для пиття не придатна» і провести повторні чищення та дезінфекцію з подальшим лабораторним контролем їх ефективності. У разі погіршення епідемічної ситуації в населеному пункті та небезпечної якості питної води за показниками епідемічної безпеки воду у бюветах, колодязях чи каптажах джерел слід додатково знезаражувати.

Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та з метою профілактики виникнення отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно - нітратною метгемоглобінемією необхідно:

Не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники, а також не використовувати її для приготування сумішей в дитячому харчуванні.

Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження облаштування колодязя навісом, кришкою загальним відром тощо).

З обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні ти органічні добрива.

За можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів.

Пам’ятаймо, що вода – це життя, а чиста вода – основа здоров’я!

Валерія Громицька для Uzhgorod.net.ua

 

18 квітня 2015р. -->