Богдан Пранничук: «Європа є в кожному закарпатському селі!»

Як впливають наслідки війни на розвиток сільського туризму в регіонах, зокрема і в нашому, - в ексклюзивному інтерв’ю розповів голова правління Закарпатського обласного центру сільського туризму Богдан Пранничук.

 

Закарпаття – дуже багата місцевість, якою пишається кожен її мешканець. В рік наш край відвідують безліч туристів з різних куточків світу. Зупиняються вони  зазвичай  на місцях, де подорожують і мають нагоду пізнати мальовничу природу, культуру та історію Закарпатського краю. Ось таким чином і набув шаленої популярності так званий зелений туризм, або як його ще називають сільський туризм в останнє десятиліття у Закарпатській області. Зважаючи на біду, яка спіткала Україну, побідна діяльність пригальмувалась у кожній області нашої країни.

Тож, як впливають наслідки війни на розвиток сільського туризму в регіонах, зокрема і в нашому, розповів голова правління Закарпатського обласного центру сільського туризму Богдан Пранничук.

- Богдане Дмитровичу, чим цікавий сільський туризм нині?

- Зелений туризм надає безліч можливостей активного відпочинку в будь-яку пору року. Звичайно, здебільшого це літо і зима. Зелений туризм – це прекрасна  можливість відпочити від стихії шуму у великих містах, забути про проблеми, щоденні клопоти, негаразди і просто насолоджуватися природою в екологічно чистій місцевості та оздоровлюватися цілющими водами та чистим гірським повітрям. Подорож та перебування в невеличких закарпатських містечках та селах – це можливість міським жителям долучитись до національної екзотики, етнографічних особливостей, відвідати унікальні пам'ятки дерев'яної архітектури та інші об'єкти.

- Чого найбільше потребує споживач від цього виду туризму сьогодні?

- Напевне, наближення до європейських стандартів, умов, послуг тощо. Але якщо глибше зануритись, то можна помітити, що Європа вже є в кожному закарпатському селі. Зелений туризм дуже різноманітний і багатогранний, бо тут, в Закарпатті, це квінтесенція багатьох народів, які є носіями різних культур: українці, росіяни, угорці, словаки, німці тощо. Це той рівень, де можна зберегти і показати цю культуру, яка присутня саме в сільському туризмі.

- Чи вплинули події на Сході України на сільський туризм у Закарпатті?

- Важко оперувати цифрами, але однозначно, що страшенна біда, яка спіткала нашу країну не могла не відбитися на сільському туризмі. Кількість туристів зменшилась у кожній області нашої країни. Українці менше стали подорожувати державою, а іноземці чомусь думають, що війна в Україні ведеться на всіх її територіях, зокрема і в нас на Закарпатті, тому й не приїздять так активно, як раніше.

- Що потрібно зробити, аби любителі зеленого туризму завжди були задоволені нашим краєм?

- Потрібно створити якісний туристичний продукт і подати його таким чином, щоб людина захотіла приїхати до нас. Сільський туризм має у цьому свої переваги, адже цей вид діяльності є найдоступнішим для пересічного туриста. Дуже вигідно для закарпатців займатися такою діяльністю. Турист, який заплатив за ночівлю і вечерю в садибі, може завітати ще в й місцевий сільський магазин чи заправити свій власний транспорт, таким чином дати можливість заробітку всім.

- З яких країн та регіонів найчастіше приїздять туристи?

- Треба визнати, що багато туристів до нас приїздять із Угорщини, але їдуть здебільшого подивитись, як угорці живуть за кордоном, як збереглася їхня культура за межами країни на Берегівщині, Виноградівщині. Також часто до нас приїжджають люди із великих міст Півдня, Заходу та Сходу України.  Раніше часто до нас їздили російські туристи, але зараз, як правило, їх дуже мало, більше приїжджає білорусів. Ситуація на Сході зачепила всіх, тому наразі зелений туризм – у невизначеному стані.

- Чи цікавляться іноземні туристи політичною ситуацією України, зокрема війною на Сході?

- Іноземці, які приїжджають до нас, завжди розпитують. Навіть більше – чи впливає війна на Сході якось на Закарпаття зокрема. Я особисто знаю людей, які живуть в ближніх країна зарубіжжя. Минулого року запрошував їх до нас на Закарпаття. Відмовились, бо думають, що в нас теж тут війна, що тут стріляють. Українці більше заполітизовані, аніж іноземці, які рідко цікавляться політичним життям країни. Їм достатньо знати хто в них президент чи прем’єр-міністр.

- В яку пору року туристи найчастіше відвідують наш край?

- Закарпаття відвідують рівномірно як взимку, так і влітку. Є міжсезоння, коли приїжджають весною та восени. Взимку Карпати привабливі тим, що мають місця, де можна покататись на лижах. У зв’язку з цим, пан Богдан пробує запровадити в лексикон «білий туризм», а не тільки зелений.

- А які райони області відвідують туристи?

- Як правило, найчастіше гірські райони Закарпаття, а також активно Берегівщину, бо там добре працюють інформаційні центри та осередки сільського туризму. Цей район активно підтримує Угорщина, яка поважає любі починання.

- В яких областях активно розвивається сільський туризм?

- Кожна область України має свій осередок по сільському туризму. Добре розвивається західний регіон, Запоріжжя, Сумщина. Раніше не пас задніх й зелений туризм в Криму. Ми на початках училися цій діяльності у Львівщини та Івано-Франківщин, тому що там очолюють осередки дуже активні люди. Всеукраїнська спілка, в контексті нового законодавства функціонує не так, як мала би. Смію думати, що все таки ми досить активно розвиваємося у сфері зеленого туризму. Ми не конкуренти і не претендуємо на перше місце порівняно із Львівською та Івано-Франківською областями.

- Чи залишаються задоволеними гості нашого краю?

- Як правило, так. Обласний центр розвитку сільського туризму завжди домовляється із власниками садиб, аби інформували споживача про умови та послуги, які б вони могли забезпечити. Краще, коли люди створюють умови для відпочинку потенційного туриста такі, які є характерними для того чи іншого району області. 

- Чи потребує зелений туризм якогось вдосконалення нині?

- Було б добре створити в Ужгороді туристичний інформаційний центр десь поблизу залізничного вокзалу. Це було б зручно для людини, яка приїжджає до нас в місто. У такому центрі турист повинен отримати достовірну та актуальну інформацію. Туристам і всім приїжджим було б добре орієнтуватись, куди саме поїхати і що відвідати. У такому центрі можна отримати карту, інформацію про локацію тих чи інших туристичних об’єктів. Працівник такого інфоцентру повинен допомогти людині обрати маршрут, розповісти куди вона може поїхати, що може відвідати у межах своїх можливостей та бюджету.

Розмовляла Валерія Дідух для Uzhgorod.net.ua.

До слова:  Організація Закарпатського обласного центру сільського туризму діє вже понад 10 років. Щорічно випускає календарі та каталоги із сільськими садибами. До останнього увійшло понад 400 будиночків із різних районів нашого краю.

Інфраструктура зеленого туризму в Закарпатті недорога, комфортна, ефективна і доступна. Сільська родина за певну плату із задоволенням прийме кожного, зручно їх розмістить та нагодує. Ви зможете не тільки відпочити і відновити сили в екологічно чистому регіоні, а й краще пізнати культуру, побут, традиції, кухню місцевого населення.

 

17 лютого 2015р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів