Василь Лемак: «Нова Конституція здешевлює управління, знижує рівень корупції, наближає управління до громади, вчить нас рахувати кожну копійку та здійснювати контроль за владою»

Про «нову» Конституцію України розповів Василь Лемак, професор, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної Академії правових наук України, науковий консультант Конституційної Асамблеї України.

 

  • Зміни до Конституції. Про що йдеться: які сподівання, очікування?
  • Президент України Петро Порошенко представив у Верховній Раді проект закону про внесення змін до конституції України. Головний напрям нововведень - децентралізація влади. Це процес, який передбачає передачу державою частини повноважень органам місцевого самоврядування. Технологія наступна: зміни передбачають повну ліквідацію вертикалі адміністрацій як інституту. На їх місці постануть державні представництва, які очолюватимуть представники Президента. Суть тут у повноваженнях. У новостворених органів повноваження суттєво звужуються, у порівнянні із нині діючими місцевими адміністраціями. Мова йде про два блоки повноважень: 1) – це контроль за додержанням законодавства на відповідних територіях (зараз цю функцію здійснюють переважно прокурори); 2) – це координація територіальних підрозділів міністерств і відомств, які будуть залишатися в регіонах, а також координація їх взаємодії з органами місцевого самоврядування. Постає питання: кому буде належати виконавча влада в регіонах? В обласних та районних радах будуть створені виконавчі комітети. Сьогодні їх немає і вони не передбачені Конституцією. Це така родзинка нинішньої моделі документу. Цим виконкомам будуть передані загалом ті виконавчі повноваження, які зараз належать адміністраціям. Це тільки позитив. Перше, і найголовніше, що на рівні районів/регіонів буде відновлено демократичні моделі управління ними; влада перейде тим регіонам, які сформували відповідні органи місцевого самоврядування. Цим самим буде зміцнено демократію в Україні. Другий момент: регіони отримають стимул для розвитку. Поряд із конституційними змінами планують зміни до бюджетного кодексу і до податкового. Відтак, регіони отримають більші і ширші фінансові повноваження. Це мотивує і стимулює місцевих керівників не просто розвивати регіон, а й нести відповідальність за невдачі.
  • У неспокійний для України час не хочеться порушувати питання федералізації. І все ж?! Децентралізація і федералізація: у чому принципова відмінність цих понять?
  • Насправді, окрім Путіна і його приплічників про федералізацію всерйоз ніхто не говорить. Новообраний Президент України Петро Порошенко чітко сказав, - жодної федералізації. наша держава залишається унітарною, як і передбачено частиною І Конституції України. Яка ж відмінність? Федералізація гіпотетично могла б передбачати створення додаткових центрів влади у регіонах, створення окремих законодавчих органів. Суть федерації в тому, що законодавча влада ділиться, нашою Конституцією це заборонено. Більше того, навіть зарубіжний досвід показує, що федеративні держави є лише там, де був специфічний спосіб утворення цих держав. Із 49 країн Європи лише декілька мають федеративний характер. Такі, наприклад, як Німеччина (створена з числа самостійних держав). Жодна країна, яка ефективно діє як унітарна держава, вона децентралізується, але не має потреби здійснювати федералізацію. Принципова відмінність: законодавча влада в децентралізованій, але унітарній державі, є єдиною і зосереджена в одному законодавчому органі. Така ситуація залишається в Україні: на місцях ніяких парламентів не буде.
  • Чи будуть задоволені, у випадку децентралізації, прихильники федеративної системи?
  • Таких прихильників сьогодні навіть не видно. Це питання вони мають поставити у парламенті. Більшість українського народу не сприймає питання федералізації. А взагалі, відповім так: якщо хтось один у регіоні ставить питання федералізації, то це не той випадок, що розглядається у загальноукраїнському масштабі. Наскільки задовольнить? Вони висувають ті питання, які на сьогоднішній день можуть занизити керованість системою публічної влади в Україні. У мене така думка, що їх не задовольнить жоден варіант децентралізації влади в Україні.
  • Зважаючи на специфіку Закарпаття, що можете сказати про зміни, які торкнуться місцевих громад?
  • Закарпаття, як і кожен регіон України – унікальний  і специфічний. Закарпатці – перші, хто зацікавлені у тому, щоб конституційний порядок у нашій державі був зміцнений. Закарпатці і регіон виграють від запропонованих змін, як і українці в цілому.
  • Чи впорається закарпатська громада із навантаженням?
  • Якщо навіть є певні складнощі, то це не означає, що не треба рухатись у тому напрямку. Тому що, без відповідного соціального досвіду, без апробації результату досягти важко. Всі сусідні країни (Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина) є унітарними, але із значною часткою децентралізації. В регіонах управляють органи місцевого самоврядування. Переходимо кордон зі Словаччиною, потрапляємо до самоврядного краю.
  • Опираючись на закордон, чи можна прогнозувати розвиток українського сценарію?
  • Технологія впровадження конституційних змін передбачає, що власне зміни до Конституції будуть внесені, очевидно, восени. Але, важче буде, щоб запрацював весь механізм відповідальності місцевих громад. Все залежить від провадження цієї реформи (адміністративної). Ефект від неї колосальний і негайний (на відміну від економічної чи іншої реформи). Вона здешевлює управління, занижує рівень корупції, наближає управління до громади, вчить громаду рахувати кожну копійку, вчить громаду здійснювати контроль за владою. Тому, я переконаний, ці речі запрацюють вже в найближчі роки. Ми не можемо порівнювати із сусідами, оскільки вони мають більш тривалу традицію місцевого самоврядування. Але, це не означає, що ми починаємо на пустому місці.

Розмовляла Євгенія Фанта для Ужгород.net

 

28 червня 2014р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів