Зелене гілля захистить закарпатські домівки

Неділю церква присвячує Пресвятій Трійці, а понеділок – Святому Духові. Згідно з Євангелієм, коли минуло 50 днів, усі учні Ісуса зібралися разом. Саме тоді Дух Святий у вигляді вогненних язиків зійшов на них. Петро ж сказав апостолам: «Покайтеся, і нехай хреститься кожен із вас в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів; і приймете дар Святого Духа». Так почала своє існування Церква Христова на землі. Тому свято Трійці, або Сходження Святого Духа на апостолів, посідає особливе місце в житті кожного християнина.

На день Святої Трійці ще з давніх-давен християни маять свої домівки та храми свіжими галузками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою або пижмом. У давнину вірили, що зелень оберігає господу від всякої нечисті. А коли все оздоблено зеленими гілочками – нечиста сила не прийде. Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця й померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева та квітів. Можливо, тисячолітній звичай прикрашати житло зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.

Церква визнає: традиція оздоблювати зеленим гіллям на свято Трійці храми та оселі не церковна, а народна. Очевидно, що вона має ще й язичницькі, дохристиянські корені. Та попри це, донесла до християн важливі символи. Зелений колір – це барва відновленого життя і зростання. Саме тому, ці свята в народі ще називають Зеленими. В цей час священнослужителі одягають зелені ризи. У XVIII столітті в Україні на Зелені свята до церкви несли на освячення різнотрав’я разом із потрійною свічкою, яка називалася «трійцею». До нас ця традиція не дійшла, проте й нині свято Трійці об’єднує всіх християн з Богом, єдиним у трьох особах: Богом-Батьком, Богом-Сином та Богом-Святим Духом.

Христина Біклян, «Карпатський об’єктив»