Про "водні" та інші перспективи Ужгорода
Ми вже повідомляли про те, що Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) може за кошти банку здійснити економічну оцінку можливостей покращення водопостачання та реконструкції очисних споруд в Ужгороді. Мінімальний розмір фінансування становить 10 млн. євро, а позика може надаватися терміном до 15 років.
Як повідомив заступник міського голови Володимир Химинець у прес-центрі ГО "Нове Закарпаття", на повну реконструкцію потрібні кошти, рівні кільком річним бюджетам міста. Знайти їх можна або беручи кредити, або залучаючи гранти. Представники ЄБРР під час наради озвучили, що кредит може бути запропонований нашому муніципалітету під 10 відсотків річних у євро. Окупити такий кредит буде неможливо без суттєвого підвищення тарифів на водопостачання і водовідведення для населення. Представників муніципалітету така ситуація не влаштовує, оскільки пріоритети — якщо йдеться про залучення ресурсів — варто ставити і починати з реконструкції системи водопостачання, а вже потім братися за реконструкцію очисних споруд. "З нашого боку доцільнішим є запропонувати щось ЄБРР, якщо така документація буде виготовлена для міста безкоштовно, ми братимемо на себе кредитні зобов’язання з їхньою фінансовою установою, а саме кредит на водопостачання. Тільки за умови забезпечення цілодобового водопостачання незалежно від району, поверху ми отримаємо моральне право підвищити тарифи, — переконаний Володимир Химинець. — Буде також проведений повний аудит підприємства, що дасть можливість проаналізувати всю його господарську діяльність з тим, аби з’ясувати необгрунтований відтік ресурсів, модернізація об’єктів фільтрувальних, каналізаційно-насосних станцій дозволить скоротити частину штату, а запропоноване енергоощадне устаткування дозволить додатково економити електроенергію. Тобто наразі йдеться не про те, що місто зобов’язало себе кредитом, а про запропоновану ЄБРР співпрацю, починаючи від проекту і закінчуючи наданням кредиту. Звичайно, нас не влаштовує кредитна ставка, тож коли йтиметься про повернення кредиту, а для цього доведеться збільшувати тарифи удвічі, ми, звісно, проведемо попередні громадські слухання, щоб знати точку зору громади міста".
Є наміри взяти кредит на проведення ремонту міських доріг. На ці цілі місто може використати з бюджету тільки до 8 млн. грн. на рік, що надходять від податку на транспортні засоби, до того ж переважно наприкінці року. Реальні потреби становлять близько 100 млн. грн. Наступного року саме ремонту доріг міський голова Сергій Ратушняк збирається приділити акцентовану увагу. За словами Володимира Химинця, на ремонт центральних автошляхів передбачається взяти кредит на 50 млн. грн., а динаміка розвитку економіки міста (15—25 млн. грн. становить щорічний приріст дохідної частини бюджету) дозволить погасити його протягом двох років. Іншої можливості провести ремонт доріг наразі немає.
Щодо інших перспектив. Як обов’язкова програма наступного року передбачені максимально можливе за масштабами будівництво та введення в експлуатацію автономних котелень для закладів освіти. Як уже повідомлялося, централізованого опалення наступного року не буде. До слова, депозити міської ради, які наробили галасу серед недоброзичливців міста, на переконання Володимира Химинця, дають можливість з упевненістю заявити, що ужгородські бюджетні працівники наступного року не матимуть проблем з виплатою зарплати. Планується продовжити реконструкцію проспекту Свободи, а також розпочати реконструкцію пл. Театральної, вул. Корзо, реалізовуватиметься програма з перекриття плоских дахів (бюджет може осилити на рік тільки 4 дахи, а в місті їх 400 і половина протікають), фірма-інвестор береться за будівництво мансардних поверхів. У місті з’являться фонтани: вже влітку великий фонтан буде в Боздоському парку і другий — у скверику біля СБУ, він зазнає комплексного оновлення, сюди ж перенесуть пам’ятник жертвам репресій зі скверика Масарика.
Про "сприяння" місту з боку обласної влади. Попри те, що було рішення обласної ради "всім службам сприяти у підготовці висновків та наданні технічних умов з інженерно-технічного забезпечення будівництва аквапарку в м. Ужгороді", на сьогодні акт вибору та обстеження земельної ділянки погоджений усіма службами, повідомив Володимир Химинець, окрім обласного управління екології. Більше того, Держуправління охорони навколишнього середовища в Закарпатській області вимагає додатково надати перелік матеріалів, серед яких, зокрема, вимога надати основні характеристики об’єктів, для розміщення яких здійснюється вибір земельної ділянки, копії проектів будівництва об’єктів, містобудівного обгрунтування розташування об’єктів на території кварталу існуючої забудови, інших проектних матеріалів щодо умов забудови земельної ділянки, а ще — основні характеристики земельної ділянки (правовий режим, склад угідь, якісна характеристика грунтового покрову, — ця експертиза востаннє проводилася у 1983 році й на її проведення треба кілька сот тисяч гривень та кілька років), наявність будівель, споруд, територій природно-заповідного фонду та інших особливо цінних земель, а також зарезервованих для заповідання земель, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об’єктів, заплав малих річок тощо. А ще такі "перли", як відомості про землекористувачів земельної ділянки (нібито не зрозуміло, що це землі міської ради), обгрунтування необхідності (й це після результатів референдуму) та умови вилучення, надання земельної ділянки, обгрунтування місця розташування та розміру земельної ділянки, планово-картографічні матеріали, акт технічного обстеження зелених насаджень. По-облрадівськи це означає "готовність сприяти" будівництву аквапарку. Говорячи про економічну кризу й антикризові заходи, обласна рада геть ігнорує те, що аквапарк забезпечить 600 робочих місць будівельникам та ще 300 постійних робочих місць для обслуговуючого персоналу водно-розважального комплексу, розвиток туризму і додаткові надходження до бюджету. Вимога підписана погорєловським "спеціалістом"-військовиком, що наштовхує на думку, чи не злякався еколог робити це особисто з огляду на її абсурдність?
РІО

До цієї новини немає коментарів