Замкнуте коло: "маршрутки—пенсіонери—студенти"

До редакції надійшов лист від мешканки Ужгорода, пенсіонерки Ганни Ковач про випадок, який днями трапився із нею на 8-му автобусному маршруті. Подаємо його у трохи скороченому варіанті:

"Мені, як і багатьом людям мого віку, часто доводиться добиратися в міську клінічну лікарню, яка знаходиться далеко від мого будинку. Тому добре вивчила всі "транспортні" умови й можливості. Завжди їздила в лікарню автобусами 8-го маршруту, оскільки невелика пенсія не дозволяє "розкошувати" на маршрутках…

Та минулої середи, 5 листо-пада, і це "розкошування", здається, дісталося краю. Вранці о 8.30 до зупинки, що на вул. Грушевського, під’їхав звичайний автобус марки "Богдан" із наліпленим на вікні написом "Платний". Оскільки людей у годину пік було багато, я не звернула уваги на цей несподіваний напис та ледь-ледь утиснулася в салон. І тут почула вимоги новоявленого "кондуктора": "Автобус платний — усі платять!". І почав вимагати гроші в пенсіонерів та інвалідів, що і так ледь стояли на одній нозі, бо автобус був переповнений.


Цього чорнявого, середнього віку "кондуктора" я запримітила давно. Він відзначається зухвалим ставленням до старих людей — адже вони за законом мають право їздити в автобусах безоплатно. А його, напевно, душить жадоба до грошей. Усе йому мало! Тому може перед носом інваліда зачинити двері автобуса, образити дідуся чи бабусю… Я не один раз була свідком такого неподобства.

Пенсіонери, почувши несподівану вимогу, звичайно, почали обурюватися. Адже зухвало порушувалися їхні законні права! Та нікуди не дінешся — полізли в кишені й гаманці…"

Задля роз’яснення ситуації ми звернулися до начальника відділу промисловості, транспорту і зв’язку Ужгородської міської ради Володимира Талісмана.

Спочатку Володимир Юхимович показав листа, який днями надійшов до заступника ужгородського міського голови Володимира Химинця від студентів Ужгородського національного університету. Цитуємо: "Шановний Володимире Васильовичу! Звертаємося до Вас із проханням організувати 2 автобуси на маршрут № 8 "вул. Чорновола — УжНУ", які б перевозили тільки платних пасажирів, оскільки у зв’язку з великим пасажиропотоком громадян, котрі мають право безкоштовного проїзду в міських автобусних маршрутах, дуже велика кількість пенсіонерів перевозиться в автобусах цього маршруту, через що ми не можемо нормально добиратися до університету. З повагою студенти УжНУ".

Справді, як зауважив начальник відділу, раніше всі сім автобусів середньої місткості, які курсують на 8-му маршруті, — "Богданів" — працювали в режимі, який "приймав" як платних пасажирів, так і безкоштовно пільговиків та пенсіонерів. Але згаданий лист студентів, котрі справді не можуть зранку вчасно потрапити на навчання, трохи змінив ситуацію. Перевізник 8-го маршруту пішов назустріч і виділив один автобус як у "платний", щоб хоч якось задовольнити резонні вимоги молоді. У цьому випадку на такому автобусі право безкоштовного проїзду мають лише кілька категорій громадян: учасники бойових дій, інваліди війни, "чорнобильці" 1-ї категорії, діти до 6 років та діти-інваліди. А ті 6 автобусів, які залишилися (а це більше 85 відсотків від загальної кількості великих машин на 8-му маршруті), продовжують курсувати по-старому та перевозити пенсіонерів безкоштовно.

До речі, розповів Володимир Талісман, свого часу він домовився з усіма ужгородськими перевізниками стосовно безкоштовного доправляння містом малими маршрутками типу "Газелі" 2—3-х пенсіонерів за рейси, де не курсують великі автобуси. До речі, така позитивна практика існує лише в Ужгороді (в усіх інших містах України пенсіонери змушені платити за проїзд у маршрутках).

Тут варто ознайомити читача і з офіційними документами. Так, у Законі України 1994 року (зі змінами 2007-го) "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" чітко вказано: "…ветерани праці мають право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту за винятком таксі…, …особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави), мають право на безплатне користування внутріміським транспортом — трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном…" (Підкреслимо, що під грифом "міський пасажирський транспорт" розуміється саме комунальний). Що ж стосується частини Закону про статус громадян похилого віку, то в ньому жодного слова не сказано про пільги на користування міським громадським транспортом для пенсіонерів.

Так сталося, що в Ужгороді немає комунального транспорту і, тим паче, електротранспорту. Але, незважаючи на це, ужгородські приватні перевізники продовжують безкоштовно перевозити всіх пенсіонерів в автобусах середньої та великої місткості.

Олексій МЕГЕЛА

 

22 листопада 2008р.