ВШАНУЙМО ПАМ’ЯТЬ ЗАГИБЛИХ НА ДОРОГАХ

Без автомобільного транспорту життя сучасної людини немислиме. Проте люди часом забувають, що автомобіль -- це не лише зручний засіб пересування, але й джерело посиленої небезпеки. Про це нагадує сумна статистика жертв ДТП.

За даними ООН, у світі щорічно гине в дорожніх аваріях 1,2 мільйона осіб і ще близько 50 мільйонів травмується. Фахівці стверджують: якщо не буде вжито ефективних стримуючих заходів, то ці страшні показники в наступні 20 років зростуть приблизно на 65%.

В Україні дорожні аварії забирають щороку життя 8-9 тисяч наших співвітчизників. На Закарпатті, за даними обласного управління державтоінспекції, упродовж 10 місяців у 782-х ДТП загинуло 145 та травмовано 945 осіб. З вини нетверезих водіїв трапилося 40 аварій.

Ще в 1949 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Конвенцію про дорожній рух, яку було оновлено у 1968 році одночасно з прийняттям Конвенції про дорожні знаки і сигнали. На сесіях Генеральної Асамблеї ООН систематично приймаються резолюції, спрямовані на підвищення безпеки дорожнього руху у світі.

Рішенням Генеральної асамблеї ООН щорічно у третю неділю листопада (цьогоріч це 16 листопада) відзначається Всесвітній день пам’яті жертв ДТП. У цей день прийнято вшановувати пам’ять загиблих у ДТП і висловлювати співчуття членам їхніх сімей.

Генеральна Асамблея ООН сподівається, що проведення Дня пам’яті одночасно в усіх країнах -- членах ООН приверне увагу владних структур країн до проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху і спонукатиме до прийняття невідкладних ефективних заходів, спрямованих на суттєве зменшення кількості жертв ДТП.

Експерти ООН визначають п’ять основних факторів ризику на автошляхах: незастосування ременів безпеки і дитячих сидінь; перебування за кермом у нетверезому стані; керування мототранспортом без мотошоломів; рух зі швидкістю, що не відповідає дорожній ситуації та перевищення швидкості, а також відсутність належної дорожньої інфраструктури.

Усі ці фактори, безперечно, негативно впливають на безпеку руху і, особливо, на тяжкість наслідків ДТП і в Україні. Слід звернути увагу на те, що якість і обладнання шляхів зазначені в переліку останніми. Це свідчить про те, що стан аварійності в усьому світі насамперед залежить від людського фактора. А незадовільні дорожні умови переважно є лише супутніми причинами автопригод.

На жаль, українці рідко замислюються над тим, що кожен з нас є потенційною жертвою аварій на дорогах. Національною особливістю нашого правопорушника є його надмірна впевненість у собі. Мабуть, ледь не кожен водій переконаний: він "бачить на десять ходів уперед", спритний і має чудову реакцію тощо. Словом, усі вважають себе висококласними водіями, переконуючи, що аварія може статися з будь-ким, лише не з ним… На жаль, статистика ДТП щодня спростовує ці помилкові судження. Коли розглядаєш окремі автопригоди, іноді складається враження, що учасники дорожнього руху навмисне діяли так, щоб сталося найгірше...

Минулого тижня один закарпатський водій “пішов на таран” потяга, інший врізався у підводу. Вже цього тижня маємо кілька прикрих аварій, коли машини вдарялися на рівній, здавалося б, дорозі у дерева. І всі подібні пригоди закінчуються смертю та тяжкими каліцтвами людей.

Деідеологізація нашого суспільства, на жаль, призвела і до його деморалізації. Як наслідок, у дорожньому русі України паразитують недопустимі в цивілізованому суспільстві агресивність, нетерпимість, безкультур’я і небезпечне суперництво. Особливо з боку так званих "крутих" водіїв. Натомість у більшості країн Європи діє неписане правило: якщо водій чи пішохід потрапив у скрутне становище, кожен мусить зробити все можливе, аби допомогти учаснику дорожнього руху, мінімізувати наслідки аварії тощо.

І якщо ми в Україні спробуємо поводитися інакше -- хоча б тиждень їздити, як європейці, в атмосфері взаємної поваги, то це вже буде великий успіх. Тоді й поменшає хрестів на наших дорогах...

Володимир ПАВЛЮХ,
ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області

 

16 листопада 2008р.