„Карпатська вежа”

У серії „Домінія слова” вийшли дві книги про науковців-істориків із Хустщини

 

У мукачівському видавництві „Карпатська вежа” започаткована нова серія, що присвячена визначним журналістам, літераторам, науковцям, поетам та мистецтвознавцям Закарпаття. Серію веде письменник та поет М.Дочинець. Вже побачили світ книги про творчість В.Кухти, В.Кузана, В.Пагирі та В.Шкірі. П’ятою та шостою книгою серії „Домінії слова” є збірки Юрія Данильця „Наш край в Україні є феноменом” та Омеляна Довганича „Я не випадково став істориком”. Як вже вказувалося, історики Ю.Данилець та О.Довганич є вихідцями з Хустського району.

Біографічні довідки:

Юрій Данилець народився 25 січня 1981 р. в с.Кошельово-Руня. Навчався в Рунській початковій школі, Липовецькій ЗОШ та Хустській гімназії інтернат. У 1998-2003 рр. студент історичного факультету Ужгородського національного університету. Після завершення навчання працює вчителем історії та правознавства у Кошелівській ЗОШ І-ІІ ст. З 2005 р. Ю.Данилець – асистент, а згодом викладач кафедри історії України УЖНУ. Ще з університету досліджує історію православної церкви та монастирів на Закарпатті. У січні 2008 р. на спеціалізованій раді історичного факультету УЖНУ захистив кандидатську дисертацію.

Омелян Довганич народився 8 травня 1930 р. в Нижньому Селищі в селянській родині. У рідному селі закінчив шість класів школи. У 1942 р. вступає до Хустської гімназії, яку закінчує через три роки. Перед навчанням у Львівському державному університеті ім. І. Франка працював біля року в Хустській районній газеті. Потім була військова служба, партійна робота, керівництво республіканським видавництвом „Карпати”. У 1946 р. О.Довганич починає дослідження антифашистського руху на Закарпатті в роки Другої світової війни. У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1972-1995 рр. працює на викладацькій роботі в УЖДУ. У 1997 р. захистив докторську дисертацію.

До книги „Наш край в Україні є феноменом” ввійшли три інтерв’ю, авторами якими є журналісти Я.Світлик, А.Любка та М.Дочинець.

Окремим блоком подані рецензії та відгуки на книги автора, що публікувалися на сторінках періодичних видань. Серед рецензентів знаходимо наступні імена: В.Пагиря, П.Мідянка, М.Ребрик, М.Токар, О.Довганич, В.Петрецький, В.Рекіта. Процитуємо декого з цих авторів: „Перед нами безцінне дослідження історії православних монастир Хустського району. Вихід у світ такої книжки вітаємо!” (В.Пагиря); „Книга випромінює світло та благодать...” (М.Ребрик); „Це праця, в якій на сьогоднішній день найповніше представлено історію розвитку чернечого руху окремо взятої місцевості Закарпаття. Рецензоване видання – серйозна. Ґрунтовна й етапна розвідка” (В.Рекіта). „Новим виданням Юрій Данилець нас не розчарував, а тільки міцно ствердив свою непохитну позицію дослідника й літописця минувшини...” (П.Мідянка).

У книзі вперше подається також бібліографічний покажчик праць Ю.Данильця. З покажчика видно, що автор в 2004-2008 рр. брав участь у міжнародних наукових та науково-практичних конференціях в Білгороді, Дніпропетровську, Ужгороді, Луганську, Полтаві. Він підготував та опублікував близько 150 наукових, науково-популярних та краєзнавчих статей, в тому числі й трьох монографій.

Молодий дослідник налагодив контакти з науковцями України та інших держав, що дає можливість активно обмінюватися найновішою інформацією та історичною літературою. З згадуваних інтерв’ю довідуємося про те, що Ю.Данилець публікує серію статей з історії православ’я на Закарпатті у журналі Донецької єпархії УПЦ – „Живой Родник”. За вклад у розвиток цього видання нагороджений грамотою митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона. Рубрику під назвою „З історії нашої єпархії” науковець веде в журналі Мукачівсько-Ужгородської єпархії „Православний літопис”, співпрацює з кишинівським журналом „Русин” та з Інститутом суспільних досліджень у Луганську.

У книзі „Я не випадково став істориком” подано матеріали круглих столів за участі О.Довганича та інтерв’ю за авторства В.Комарницького, А.Дурунди, І.Гармасій, М.Зимомрі, О.Гавроша. У цих публікаціях порушувалися злободенні питання сучасної крайової української історіографії.

О.Довганич присвятив себе дослідженню „білих плям” в регіональній історії передвоєнного, воєнного та післявоєнного періодів. Серед останніх видань, що вийшли окремо можна назвати: „Шляхами пошуків та знахідок: безсмертний образ рідної землі” (2005), „Возз’єднання Закарпаття з Україною очима сучасника” (2006), „Карпатська Україна в боротьбі за незалежність...” (2007), „Університет у нашому житті” (у співавтор.) (2007), „Так ламалися долі репресованих закарпатців” (2008). Крім того, за останні роки він виступив упорядником та співупорядником кількох збірників документів „Криваві тіні Кремлю” (2006), „Тернистий шлях до України” (2007), „П.П.Попович. за волю і возз’єднання” (2007).

Наприкінці 1992 р. О.Довганич очолив обласну редакційно-видавничу групу для підготовки науково-документального видання серії книг „Реабілітовані історією”. У 2003-2004 рр. запланована програма була виконана – у світ вийшли дві книги обласної книги „Реабілітовані історією”. Слід зазначити, що в кількох областях України й понині ведеться робота над аналогічними проектами.

Наприкінці репрезентованої книги подано продовження бібліографічного покажчика праць О.Довганича. Його доробок з 2005 по 2008 рр. поповнився на 9 окремих видань (разом 62 позиції), 65 історико-краєзнавчих статей, розвідок і рецензій (разом 609 позиції), 9 літературознавчих статей (разом 757 позиції). Таким чином, загальний обсяг опублікованих дослідником праць становить 1428 одиниць.

Чергові книги з серії „Домінія слова” про дослідників з Хустщини, стануть добрим репрезентантом закарпатської історичної науки. Загалом всі книги з представленої серії можуть бути використані під час викладання курсу „Краєзнавство” у середній школі та вищих учбових закладах. Вони пригодяться бібліотекарям та пошуковцям й всім, хто цікавиться історією та культурою нашого краю.

Наталія Романюк,

старший науковий співробітник

Закарпатського музею народної

архітектури та побуту

 

10 листопада 2008р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів