| Сьогодні, 9 січня 2009, п’ятниця (14:40) |
|
|
Від екології природи до екології душі Плануючи стратегію розвитку в глобальному вимірі країни Карпатського Єврорегіону повинні віддавати пріоритет екологічним засадам розвитку своїх територій.В Ужгороді проходить триденна міжнародна науково-практична конференція „Природне середовище України і духовність“, яку відкрив співголова оргкомітету, декан географічного факультету, професор УжНУ, академік Степан Поп. „Безперечно, Закарпаття – це той край, який має неповторної краси природу з унікальним біологічним і ландшафтним розмаїттям, збереженими численними пам’ятками сакрального мистецтва та архітектури. Це край, що пов’язаний історично в усіх сферах діяльності з багатьма європейськими країнами, межуючи з чотирма із них. Плануючи стратегію розвитку в глобальному вимірі країни Карпатського Єврорегіону повинні віддавати пріоритет екологічним засадам розвитку своїх територій. Важливо вибудувати спільну концепцію і стратегію дій, виходячи з того, що альтернативи збереженню навколишнього природного середовища немає. З огляду на це, конференція, яку проводимо, і має назву „Природне середовище України і духовність“, – наголосив Степан Степанович. До участі в роботі запрошені голова обласної ради, член української делегації Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Михайло Кічковський, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов, професор Київського національного університету ім.. Т.Шевченка, Президент Українського географічного товариства, член–кор.. НАН України Петро Шищенко, заст. академіка–секретаря НАН України, член-кореспондент НАН України, директор Інституту географії НАН України Леонід Руденко, Апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії єпископ Кир Мілан та інші провідні вчені – екологи України, Угорщини, Словаччини та ін. З цієї нагоди випущено змістовний збірник наукових матеріалів „Природне середовище України і духовність“, який відкривається спільним зверненням голови ОДА Олега Гаваші та голови облради Михайла Кічковського до учасників конференції та читачів зазначеного видання. У ньому, зокрема, сказано: „Актуальність Міжнародної науково-практичної конференції „Природне середовище України і духовність“ обумовлена часом, необхідністю дати відповіді на болючі животрепетні питання, які хвилюють людей у Закарпатті, Україні, країнах Міжнародної Асоціації Карпатського Єврорегіону, всієї Європи та світу. Важливість форуму і в тому, що відбувається він у контексті проходження у Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, ініційованого Закарпатською обласною радою, питання „Екологічна ситуація в Карпатському регіоні та шляхи її поліпшення“. На відкритті конференції голова облради Михайло Кічковський привітав її учасників, побажав їм плідної роботи та яскравих незабутніх вражень від перебування на Срібній Землі. „Я переконаний, що цей форум, – підкреслив Михайло Михайлович, – стане важливим етапом у поліпшенні взаємодії владних структур, наукових інституцій, церкви, громадськості у вирішенні найскладнішої і найважливішої проблеми – збереження природи, досягнення гармонії між природою духовністю і людиною“. Леонід Руденко наголосив на важливості проведення цього форуму та проблем, які обговорюватимуться на ньому . Президент Українського географічного товариства Петро Шищенко, звертаючись до присутніх, а сесійний зал ОДА був переповнений, підкреслив, що народи країн, де довкола пісок, верблюди, спекотне сонце та буйні вітри і нічого іншого, але експлуатуючи цікавість людей, отримують те, чого хочуть – і туриста, і кошти, а Закарпаття – найблагодатніша ділянка Європи, яка за правильного підходу до питання екології може стати щедрою скарбницею. Хотілося б, щоб така конференція стала постійною, щорічною. Проректор УжНУ Ігор Студеняк передав щирі вітання учасникам конференції від ректора УжНУ Миколи Вегеша. Після чого коротко інформував про найпрестижніший вищий навчальний заклад нашого краю – УжНУ, де діє 19 факультетів, на яких навчається понад 12 тисяч студентів, з яким займається 150 докторів наук та професорів. Щодо екологічного напрямку, то він, далі провадив проректор, широко представлений в УжНУ. Важливо, що сьогодні і Церква приєдналася до вирішення питання екології, а це означає, що спільними зусиллями ми розвиватимемо рух за чисте, здорове довкілля успішніше. Апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії Кир Мілан у своїй короткій промові був щирим. Господь – казав він, – подарував нам чудовий куточок, який нагадує квітучу Швейцарію. Але, на жаль, він потопає у смітті, і ми повинні зробити все для того, аби кожна людина, яка проживає на Закарпатті, кожен гість, який навідується сюди, почувалися затишно і добре. До слова, у країнах Європи відбулося 6 форумів, у яких взяли участь представники церкви, релігій, влади та науки. Важливим є те, що цю справу продовжили і конфесії християнської Церкви України. Торік було проведено 2 конференції. Перша – на базі Ужгородської греко–католицької богословської академії ім. Теодора Ромжі під назвою „ Церква і навколишнє середовище: європейський досвід і українські перспективи“, яку щиро підтримали інші християнські конфесії України – греко–католицька, православна, реформатська з участю делегатів з різних країн світу, друга – „ „Відповідальність за Створіння і сталий розвиток у Центральній і Східній Європі: досвід Польщі і України“. Ініціаторами й організаторами цього форуму були Вроцлавська Архідієцезія Римсько-католицької церкви Польщі та Комісія з екології і мігрантів конференції Римсько–католицьких єпископів України. Тобто, сьогодні влада, науковці і церква об’єднують свої зусилля заради збереження життя на землі. Професор, директор Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор підтримав думку Мілана Шашіка, зазначивши, що коли ми спостерігаємо за злощасними паводками, які настигають наш край один за одним, а довкола – захаращені потічки і русла рік, які відтак стають на дорозі воді, скеровуючи її в населені пункти, людські оселі і городи. Це і є віддзеркаленням нашої духовної і культурної убогості. Люди кажуть: „Паводки – це кара Божа на наші голови“. І так є. Якби ми поводились як треба, таких важких наслідків було б менше. Навіть із Слова Божого випливає: „Чим більше людина нищитиме природу, тим ближчою буде її відстань до екологічної катастрофи“. Тому наше з вами завдання – знайти гармонію між природою і людиною. Це – непросто, але іншого не дано. До речі, торік букові праліси Карпат занесені до переліку цінних світових об’єктів. Світ оцінив природу Закарпатського краю. Залишається дрібниця – оцінити нам, тут живучим. І берегти, як зіницю ока, як єдиний шанс на щасливе, духовне, багате життя. Михайло Кічковський: „ Карпати – серце і легені Європи. Але і вони потребують захисту“ Такий лейтмотив звучав у виступі голови облради Михайла Кічковського, якому надав слово під час пленарного засідання головуючий Леонід Руденко. „ Цілком поділяю ідею ініціаторів і організаторів форуму, – наголосив промовець – про необхідність синтезованого, комплексного розгляду проблем, пов’язаних з екологією природного навколишнього середовища з відродженням духовних цінностей. Адже природа і людська душа –це дві шальки одних терезів. Для нас, закарпатців, як і для наших сусідів по всьому Карпатському регіону, проблема збереження екології, відродження деяких на половину, а окремих, майже повністю втрачених багатств нашої щедрої і різноманітної природи – унікальної фауни і флори – завдання надзвичайної актуальності. Це зумовлено цілим рядом причин. Тільки перерахувавши деякі з них, ви переконаєтеся, наскільки у Закарпатті, одному з наймальовничіших, воістину райських куточків Європи, питання "бути чи не бути" поставлене найгостріше. Почну з водних ресурсів. У Карпатах беруть витоки численних річок, які наповнюють великі водні артерії рік Чорного і Балтійського басейнів, дають життя містам і селам країн Європи. Тільки наша, одна з найбільших у Карпатах рік, Тиса протікає через територію України, Румунії, Угорщини, Югославії, Словаччини. Сьогодні її води далеко не такі чисті, як у давні часи, коли казали: "Хто із Тиси раз нап’ється, той до неї знов вернеться". А чому? Бо урбанізація, хімізація, діяльність екологічно шкідливих підприємств, збільшення викидів стічих вод призвели до забруднення Тиси й багатьох інших великих і малих рік усього Карпатського регіону. На територіях країн басейну ріки Тиса близько 40 об’єктів, які несуть значну загрозу для довкілля. Наприклад, румунськими екологами встановлено, що внаслідок витоку токсичних речовин з відстійників хімічного комбінату у річку Муреш (притока Тиси) в ній зникло шість видів риб! Подібних прикладів немало! Та, за даними вчених, найбільше лихо - в погіршенні стану здоров’я населення в басейні Тиси. За останнє десятиліття хвороби, спричинені вмістом в організмі свинцю, зросли на 40-60%. Середній вік людського життя скоротився на 2,2 роки. Індекс загальної смертності збільшився на 10-15 %. На жаль, так само, як і вода із земних глибин, з року в рік все небезпечнішою стає і вода з небес. Десятки величезних металургійних, хімічних промислових підприємств на території України, Польщі, інших країн Карпатського регіону, низка ТЕС викидають у повітря сотні тисяч тонн шкідливих речовин, серед яких багато сполук сірки і азоту. У результаті, у Закарпатті почастішали кислотні дощі. Це завдає великих збитків не тільки пам’яткам архітектури, а й виноградарству, садівництву, огородництву, виробництву екологічно чистої сільськогосподарської продукції. Від цього не менше потерпають і наші сусіди – в Словаччині, Польщі, Румунії, Угорщині. Прискорені темпи індустріалізації у радянський період призвели до безгосподарського вирубування лісів, знищення природного ландшафту гір, непродуманого захаращення території області газо- і нафтопроводами. Не буду деталізувати тієї драматичної ситуації, до якої все це призвело. Думаю, що детально про це проінформують учені. Скажу лишень, що одним з найстрашніших і найжорстокіших проявів екологічного катаклізму стали катастрофічні паводки, які пережила Закарпатська область у листопаді 1992, листопаді 1998, березні 2001 років. Цьогорічна липнева повінь, яка охопила Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську та Вінницьку області, спричинила збитки на 7 млрд.грн. Пошкоджено більше 1500 осель, 553 автомобільних і 728 пішохідних мостів, більше 1 тисячі кілометрів автомобільних доріг. Знищено плоди праці сільгосподарників. Ніякою ціною не виміряти моральні збитки потерпілого населення та людські жертви. На подолання наслідків стихії з бюджету України виділено 5,8 млрд.грн. Великі суми виділено також з обласного, місцевих бюджетів. Екологічна ситуація в Закарпатті, крім руйнівних паводків, характерна й іншими небезпечними екзогенногеологічними процесами, зокрема, такими як зсуви, селеві потоки, снігові лавини. До цього слід додати і проблеми з твердими та стічними відходами, ряд інших явищ, що призводять до екологічних проблем, а часом і катастроф. Ось чому питання екології, збереження природи, збереження просторової гармонії та охорони довкілля для обласної ради і обласної державної адміністрації були і залишаються пріоритетними, такими, що мають стратегічне значення у забезпеченні життєдіяльності регіону, територіальних громад Закарпатської області. Вирішення цих життєво важливих питань бачимо тільки у взаємодії органів виконавчої влади і місцевого самоврядування із широкими громадськими колами, науковцями, освітянами. І в першу чергу – із ученими-екологами, географами, геологами. Їх наукова думка, пропозиції – це основа програм, розрахованих на найближчий період і перспективу. Мушу визнати: усе те, що наші вчені 20-25 років тому передбачали, від чого застерігали тодішню владу, збулося, на жаль, з великою вірогідністю. Урок - більше ніж переконливий. Користуючись нагодою, хочу щиро подякувати присутнім на цьому форумі вченим Ужгородського національного університету, інших вищих навчальних закладів області, України за високу громадянську позицію, за активне науково-практичне співробітництво із владними структурами. З їх допомогою і участю розроблено "Регіональну стратегію розвитку Закарпатської області до 2015 року". Її затверджено на одному з перших засідань обласної ради теперішнього скликання. Ця програма стала стрижневою основою наших теперішніх і майбутніх галузевих програм і дій, зокрема, у вирішенні проблем екології як у Закарпатті, так і в співробітництві області із прикордонними регіонами сусідніх держав. У частині поліпшення якості навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки вище названа програма передбачає: – забезпечення формування регіональної екологічної мережі, яка б відповідала обгрунтованим пропозиціям промислових та природних зон; – сприяння збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту і зв’язку; – забезпечення екологічно доцільного збільшення площі лісів, зелених зон, смуг тощо; – формування ефективної системи контролю за збереженням природних ландшафтів на ділянках, що мають природну та історико-культурну цінність; – вирішення питання будівництва підприємств переробки твердих побутових відходів; – розробку транскордонних програм захисту та збереження природних об’єктів міжнародного значення та ряд ін. Серед інших напрямків роботи уперше в такому документі визнано за необхідне проводити заходи по екологічному вихованню населення та інформування громадськості про стан навколишнього середовища. Цим практично уперше вголос сказано і про духовну сторону проблем, пов’язаних з екологією. Відрадно, що програма дала позитивний імпульс у нашій роботі у вирішенні ряду питань. Зокрема, наша обласна рада однією перших в Україні прийняла „Регіональну Програму щодо запобігання забруднення навколишнього середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009 рр. “. Про її актуальність у нашій області – краю рекреації і туризму, багатому на джерела з мінеральними і лікувальними водами, говорити не має потреби. Скажу, що рішення сесії обласної ради, яким схвалена ця програма, населення сприйняло зі справжнім ентузіазмом. Наступна обласна "Програма охорони та комплексного використання водних ресурсів річок області" дає можливість кожній територіальній громаді реально впливати на облаштування та збереження водних багатств, фауни, флори, риб, що населяють місцеві річки. Кращий досвід у вирішенні екологічних питань прагнемо почерпнути у співробітництві із прикордонними регіонами сусідніх країн. До речі, два роки тому група депутатів обласної ради і керівників управлінь облдержадміністрації по-діловому відгукнулися на спеціальну резолюцію Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи "Утилізація відходів на місцевому і регіональному рівнях і вибір місць для сміттєзвалищ", вивчивши досвід роботи органів місцевого самоврядування у м.Мішкольц (Угорщина) щодо системи збирання, транспортування, сортування, переробки твердих відходів за сучасними технологічними вимогами. У результаті у Виноградівському – одному з найбільших районів області - створено і діє перше в регіоні підприємство "АVЕ Винорадів", яке спеціалізується в цьому напрямі. Ведуться роботи щодо створення аналогічних виробництв і в 5 інших районах, особливо тих, де інтенсивно розвиваються туризм і рекреація. Набута власна практика, досвід сусідів дали можливість спільно з ученими розробити проект, а відтак ухвалити на сесії обласної ради „Концепцію комплексної системи поводження з твердими відходами у Закарпатській обалості“. З – поміж інших проблем екологічної сфери найгострішою і найболючішою залишається проблема паводків. І в ці дні надходять штормові попередження. Можу сказати, що зроблено багато для того, аби ці застереження сприймалися спокійно, з готовністю до дії. Адже за минулі два роки місцевою виконавчою і самоврядною владами багато зроблено для реалізації "Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні ріки Тиса у Закарпатській області на 2006-2015 роки". Проведено роботи по врегулюванню малих річок і потічків, берегоукріпленню тощо. Завдяки цьому липнева повінь 2008 року не заподіяла таких катастрофічних збитків, як у сусідніх областях. У даній ситуації доречним є один з висновків учасників міжнародної екуменічної конференції "Відповідальність за Створіння та сталий розвиток Верхнього Потисся", що відбулася у травні цього року в Закарпатті, про те, що не можна тільки уповати на Бога, а треба рішуче діяти у захисті природи, об’єднавши зусилля всіх державних і громадських інституцій, в тому числі церкви, для врятування від можливої екологічної катастрофи. Можу сказати, що за сприяння обласної ради та облдержадміністрації за минулі два роки науковими та громадськими організаціями проведено більше 20 науково-практичних конференцій, круглих столів, семінарів та громадських слухань з питань екологічної політики у різних її вимірах і напрямах. Вони засвідчили стурбованість громадськості, всього суспільства зокрема, відсутністю координації дій між країнами у здійсненні природоохоронних програм. Адже, до прикладу, екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням води, захворюванням лісів, висиханням потоків у Закарпатті неминуче позначаться на екологічному стані в інших частинах Карпатського регіону. Шановні учасники конференції! Карпатські гори називають легенями і серцем Європи. Отже, вирішувати екологічні проблеми локально, силами однієї чи кількох областей нереально. Необхідність координації дій усіх країн у вирішенні екологічних проблем Карпат засвідчила і проведена у червні цього року в Ужгороді зустріч членів екологічних Комітетів парламентів України, Словаччини і Польщі, присвячена аналізу виконання природоохоронних заходів у Карпатському регіоні. Враховуючи це, ще у червні 2007 року українська делегація в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи виступила з ініціативою про обговорення і прийняття окремої Резолюції та Рекомендацій щодо екологічної ситуації в Карпатському регіоні, її соціальних наслідків та шляхів поліпшення. Тоді Конгресом було прийнято рішення про пріоритетність розгляду цього питання. 14 жовтня ц.р. воно розглядатиметься на засіданні Комітету з питань сталого розвитку Конгресу. Доповідачем на ньому доручено виступити мені. Для вироблення єдиної стратегії щодо вирішення екологічних проблем Карпатського регіону і підготовки проектів названих вище документів пропонується: провести в Україні під егідою Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи на початку 2009 року міжнародну науково-практичну конференцію "Екологічна ситуація в Карпатському регіоні, її соціальні наслідки та шляхи поліпшення". Щодо її підготовки Президентом України та Прем’єр-міністром України уже дано доручення відповідним міністерствам. За ініціативою органів місцевого самоврядування Західних областей України пропонується також оголосити 2009 рік Роком збереження та розвитку Карпат, що допомогло б краще привернути увагу європейської спільноти до екологічних проблем регіону. З метою мобілізації фінансових ресурсів з боку європейських країн та міжнародних організацій заснувати "Фонд подолання екологічних проблем у Карпатах"; в тому числі й для відшкодування збитків, завданих навколишньому середовищу внаслідок техногенних аварій; створити в рамках Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Карпатську екологічну комісію, а також започаткувати розробку Екологічної Конституції Європи, котра б могла стати тим важливим механізмом, з допомогою якого можна об’єднати зусилля всіх народів для збереження нашого спільного дому – Землі. Важливим завданням державних, регіональних та місцевих органів влади країн Карпатського регіону є розробка спільної довготривалої програми захисту басейнів рік Карпатського регіону від повеней із залученням до її реалізації структур Ради Європи. Проте нам усім слід провести величезну системну, копітку роботу серед населення, аби навчити людей любити природу, часткою якої ми є самі, допомогти їм усвідомити, що турбуватися про природу, як про рідну матір, як про дитину – це святий обов’язок кожного“. Леонід Руденко – головний редактор Національного атласу України, презентував проект, який має визнання всіх науковців України та владної еліти держави Директор Інституту географії НАН України Леонід Руденко презентував Національний атлас України. „ Атлас дає можливість більше дізнатися про Україну, її економіку, науку, освіту, культуру, відчути розмаїття та красу її природи.. Це документальне підтвердження того, що Українська держава сповна відбулася як суспільно–політичний та соціально–економічний об’єкт сучасного світу“, – так відгукнувся про проект Віктор Ющенко. Сам атлас – унікальна багатокомпонентна інформаційна система базується на ряді принципів. Основним з них є відображення України як держави, як окремого суверенного утворення світового співтовариства. Це визначило його тематичну структуру і зміст карт 6 тематичних блоків. Проте є теми, не виділені в окремі блоки, але присутні мало не в кожному з них. Серед таких і тема духовності українського народу. Атлас надає багато інформації про природне середовище України та відношення суспільства і природи. До слова, науковець широко відомий своїми фундаментальними працями з теорії картографії, географічної концепції збалансованого економічного, соціального і екологічного розвитку України та її регіонів, з визначення та опрацювання проблем регіонального і раціонального природокористування, територіальної організації виробництва тощо. Вагомий вклад вніс Л. Г. Руденко у розробку методики укладання карт проектів районного планування, охорони природи, динаміки розвитку міських поселень України, моніторингу навколишнього середовища, обґрунтування регіональних схем комплексного використання та охорони природних ресурсів . Та все ж ключовою темою наукових робіт Леоніда Григоровича в останні роки є обґрунтування стратегії і тактики сталого розвитку регіонів України загальноєвропейському контексті. Електронний атлас України вже зараз широко використовується для забезпечення інформаційної підтримки розвитку держави, у системі шкільної та вузівської освіти, в інших галузях. Проблеми методологічної та методичної підтримки географічної освіти знайшли розв’язання у розробці серії оригінальних середньомасштабних карт природи, населення, економіки, екології України, створених в Інституті географії за участю великого авторського колективу, очолюваного Л. Г. Руденком. Сьогодні Леонід Руденко подарував Атлас та іншу тематичну літературу голові облради та передав окремі екологічні посібники і видання для потреб УжНУ. Після закінчення пленарної частини конференції, науковці дали прес–конференцію для журналістів регіональних ЗМІ. Завтра, 8 жовтня науковці проведуть виїзне пленарне засідання на базі комплексу відпочинку Квеле „Поляна“ Свалявського району. 9 жовтня продовжать роботу в конференц–залі готелю „Інтурист–Закарпаття“, що в обласному центрі. 10 жовтня учасники конференції обговорюватимуть доповіді та прийматимуть відповідну Резолюцію. Анна Романенчук, Василь Густі 
Загрузка...
|
|
 |
Використання матеріалів УЖГОРОД.net.ua дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на uzhgorod.net.ua. Передрук, копіювання чи відтворення інформації, що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено. |
Зв’язок: редактор editor@uzhgorod.net.ua, реклама reklama@uzhgorod.net.ua, технічні питання root@uzhgorod.net.ua
Запрошуємо авторів до співпраці, якщо у Вас є цікаві новини, то надсилайте їх за адресою editor@uzhgorod.net.ua, найкращі з них будуть винагороджені. Редакція не відповідає за зміст рекламних оголошень, може не поділяти точку зору автора, може відмовити автору публікації, якщо текст не відповідає політиці ресурсу без попереднього узгодження. Дизайн: YOUR.UZHGOROD.NAME. Розробка: ЗІС. |
