| Сьогодні, 9 січня 2009, п’ятниця (16:10) |
|
|
ЗАКАРПАТЦІ ПРОСЯТЬ НЕ ОДНОРАЗОВИХ ДОПОМОГ, А СИСТЕМНОГО ЗАХИСТУ ВІД СТИХІЇ У середу, 30 липня, відбулася 19 позачергова сесія обласної ради V скликання. Питання, що розглядали депутатами, стосувалися надзвичайної ситуації, що виникла в області внаслідок паводку, та заходів з її ліквідації.Попередні дані про завдані стихією збитки оприлюднив заступник голови облдержадміністрації Віктор Лукеча. Так, загальний обсяг збитків на Закарпатті сягає близько 170 мільйонів гривень. В області зруйновано та пошкоджено 107 мостів, близько 15 км автомобільних доріг, зруйновано 3,5 км берегоукріплень та стільки ж водозахисних дамб. У воді опинились 2433 дворогосподарства, 1307 будинків та 3655 гектарів сільгоспугідь. На Рахівщині зруйновано 18 будинків, ще 27 помешкань потребують капітального ремонту. Майже півтисячі людей було евакуйовано з підтоплених помешкань в Руському Полі, Ясінях та Лазещині. Найбільше постраждали Тячівський та Рахівський райони, в яких сума збитків сягнула відповідно 44,3 та 28 мільйонів гривень. За словами Віктора Лукечі, на ліквідацію наслідків паводку було залучено аварійні бригади та підрозділи головного управління МНС в області, облводгоспу, Служби автомобільних доріг, управління лісового та мисливського господарства. Загалом на ці роботи було залучено понад півтори тисячі осіб та більш як 300 одиниць техніки. За попередніми підрахунками, для відновлення пошкоджених водогосподарських споруд необхідно понад 36 мільйонів гривень. Ще 86 мільйонів гривень необхідно області на відновлення доріг. Цьогорічний паводок став четвертим за величиною в історії Закарпаття – такі дані оприлюднив начальник обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству Володимир Чіпак. Історичний рівень води в річці Тиса було перевищено на 19 см поблизу селища Великий Бичків, що на Рахівщині. Причинами липневого паводку стало те, що протягом п’яти днів на Закарпатті випала двомісячна норма опадів, – вважає Володимир Чіпак. Паводок був масштабним, але завдяки комплексу протипаводкових заходів, здійснених за ці роки, їх вдалось мінімізувати. Важливим моментом є і те, що завдяки унікальній системі автоматизованого спостереження "Тиса" вдалося за 2 доби попередити органи місцевого самоврядування області про можливий розвиток надзвичайної ситуації та змоделювати можливі зони затоплення. Відповідні служби знали, де чекати найбільшої біди і могли приймати адекватні ситуації рішення. За словами Володимира Чіпака, значні збитки спричинені насамперед внаслідок витоку води на тих ділянках, де дамби недобудовані, або там, де вони були відсутні. Ефективними він назвав берегоукріплення, побудовані останніми роками. Завдяки цим захисним спорудам Закарпаття і не зазнало таких трагічних наслідків, як наші сусіди. Віктор Чіпак проінформував депутатів обласної ради, що станом на 30 липня рівень води у всіх річках області знижувався. Лише в районі Чопа протягом середи та ночі очікують пікову хвилю паводка, де можливе підвищення рівня води в середньому на 12 метрів. Але фахівці облводгоспу усі надії покладають на прикордонну дамбу на ділянці с. Саловка – с. Соломоново, яку майже два роки тому, за дорученням Президента України, відреконструювали і підняли на півтора метра. Вона має протяжність 18 км і захищає 7 населених пунктів, у тому числі і місто Чоп. – Я об’їхав найбільш постраждалі населені пункти Хустського, Тячівського та Рахівського районів. І всюди люди, стоячи у власних оселях по коліна у намулі, говорили одне: "Навіщо нам ця компенсація, за яку ми купимо нові меблі, зробимо ремонти? Прийде новий паводок і знову все це знищить. Робіть нові дамби і захищайте нас!" І це дійсно так, бо цьогорічний паводок показав, що якщо не діяти на упередження, то наслідки стихії можуть бути в десятки разів трагічнішими, – так охарактеризував ситуацію, що склалася в області внаслідок стихії, голова облдержадміністрації Олег Гаваші. Насамперед керівник краю подякував закарпатцям за те, що, пройшовши важку науку з попередніми паводками, вони добре спрацювали під час липневої стихії. Разом з тим Олег Гаваші наголосив, що наслідки паводку могли бути набагато катастрофічнішими, можливо такими, як і в сусідніх областях. І лише новозбудовані гідротехнічні споруди на річках області забезпечили надійний захист населених пунктів, – констатував керівник краю. – Ми пам’ятаємо паводок 1998-го року, коли збитки склали 810 мільйонів. Після цього була розроблена протипаводкова програма, яка фінансувалася лише наполовину. У 2001 році Закарпаття пережило паводок удвічі потужніший від попереднього, але збитки були значно меншими – 317 мільйонів. Цьогоріч збитки від паводку в області вдвічі менші. Стихія зайвий раз довела, що альтернативи протипаводкову захисту нема. Саме тому, звертаючись до Кабінету Міністрів та Верховної Ради, ми повинні просити гроші не тільки на ліквідацію наслідків, а передусім на виконання державної „Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса”. За словами голови облдержадміністрації, за період з початку реалізації програми її було профінансовано лише на 60%. Найменше цьогоріч: програма профінансована лише на 40 відсотків – із 204,3 мільйона заплановано лише 80,9 млн., з яких на сьогодні надійшло лише 39 мільйонів. Повною мірою на будівництво протипаводкових споруд Закарпаття отримало кошти лише у 2006 році. – І якщо ми сьогодні говоримо про збитки, то якби ті 170 мільйонів, які зараз потрібні на ліквідацію наслідків стихії, були нам вчасно профінансовані і вкладені у будівництво протипаводкових споруд, то, можливо, сьогоднішні збитки були б у десять-двадцять разів менші, – наголосив Олег Гаваші. Саме тому представлений на розгляд сесії облради проект звернення до уряду та парламенту керівник краю запропонував доопрацювати, акцентувавши основну уваги на зверненні до центральних органів влади щодо необхідності вчасного і в повному обсязі фінансування протипаводкової програми на Закарпатті. Пропозицію голови облдержадміністрації одностайно підтримали депутати обласної ради. Ще одним своїм рішенням депутати внесли зміни до обласного бюджету: збільшено обсяг резервного фонду обласного бюджету на 1 мільйон гривень, які будуть спрямовані на ліквідацію наслідків стихійного лиха. Нагадаємо, що на сьогодні на ліквідацію наслідків стихії з місцевих бюджетів області вже спрямовано 121 тисяча гривень. Крім того, планується залучити щонайменше 500 тисяч гривень із райміськбюджетів області. Управління інформації та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації 
Загрузка...
|
|
 |
Використання матеріалів УЖГОРОД.net.ua дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на uzhgorod.net.ua. Передрук, копіювання чи відтворення інформації, що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено. |
Зв’язок: редактор editor@uzhgorod.net.ua, реклама reklama@uzhgorod.net.ua, технічні питання root@uzhgorod.net.ua
Запрошуємо авторів до співпраці, якщо у Вас є цікаві новини, то надсилайте їх за адресою editor@uzhgorod.net.ua, найкращі з них будуть винагороджені. Редакція не відповідає за зміст рекламних оголошень, може не поділяти точку зору автора, може відмовити автору публікації, якщо текст не відповідає політиці ресурсу без попереднього узгодження. Дизайн: YOUR.UZHGOROD.NAME. Розробка: ЗІС. |
