| Сьогодні, 21 листопада 2008, п’ятниця (20:35) |
|
|
Будівництво каскаду ГЕС на Тересві можуть розпочати вже цього року Загальна потужність усіх запланованих ГЕС – 19,2 МВт. Терміни будівництва – 5,5-6 років.Проект, який розробляли 15 років тому, відклали, бо це була схема зі спорудженням греблі і підтопленням близько 1000 га , як на Дніпрі. Сучасні технології дозволяють робити станції без спорудження водосховищ, а використовувати існуючий режим Тиси. Відповідні пропозиції розробляє “Укргідропроект”, але вони повинні забезпечити збереження екології і отримати згоду сусідніх з нами країн. Як розвиватиметься ця справа, поки що важко сказати, адже законодавча база у нашій країні ще не відповідає вимогам, які б дозволяли вкладати в гідроенергетику гроші. Скажімо, у Європі це називається поновлювальними видами електроенергії, “зеленим кіловатом”, і держава надає фірмам, які ними займаються, дуже серйозні пільги, аби вони вкладали кошти у виробництво енергії з вітру, сонця, річок. Маю інформацію з Мінпаливенерго, що і в Україні вже розробляється відповідний пакет з декількох десятків законів, положень. Але казати, що дуже швидко піде робота з будівництва цих електростанцій, і не тільки на Закарпатті, але й загалом в Україні, поки що зарано. Тому щодо проекту на Тересві ми робимо все, аби інвестор таки взявся працювати і почалося використання гідроресурсів області. До слова, це дуже довгострокове вкладення інвестицій – прибуток може з’явитися років через 15. – Чи докладно прораховано безпечність цього майбутнього проекту? – Наша основна мета: щоб усе робилося відкрито, прозоро і без шкоди для Закарпаття, аби після спорудження ГЕС було хоча б так, як зараз, або й краще. Це навіть дещо затримало проектування, бо фірма залучила понад 20 різних наукових інститутів – біологів, екологів, медиків, рибників тощо, і всі вони давали свої рекомендації. Фірма-інвестор, “Корлеа Укргідропавер” працює з “Укргідроенерго”, а проектування проводить “Укргідропроект”. За попередніми даними, буде вкладено більше 15 мільйонів євро. До речі, за вимогою керівництва області, аби податки залишалися у нас, фірма зареєстрована в Ужгороді. – Одне з нарікань мешканців Білина, поблизу якого вже звели міні-ГЕС на Рахівщині, що вони ні для своїх осель не мають дешевшої електроенергії, ні, наприклад, для соціальних об’єктів, аби зекономити кошти бюджету. Яким чином можна зацікавити громаду у спорудженні таких будов? – Насамперед потрібна відповідна законодавча база. У Австрії громада, на території якої є такі об’єкти, отримує електроенергію за пільговими тарифами. Сподіваємось, ближчим часом так буде і у нас. А безпосередньо при проектуванні ГЕС на Тересві передбачено 10-15% вартості проекту спрямувати на поліпшення соціальної сфери. Чотири сільські ради, які поруч, розглядали на своїх сесіях, що треба зробити – садочок підремонтувати, абощо. Також за пропозиціями людей буде два проїзди через русло річки на другій і четвертій гідростанції. – А загалом для області, яке значення матиме проект? – Насамперед він сприятиме енергетичній незалежності. Під час зимових пікових навантажень по всій Україні дуже складна ситуація. Буває, голова адміністрації змушений просити міністерство не зменшувати ліміти для садків, шкіл, лікарень. А вироблена в нашій області електроенергія не лімітуватиметься. Відтак і законодавча база колись зміниться, і тарифи для нас будуть нижчі. – Коли говорилося про будівництво міні-ГЕС, йшлося, що вони працюватимуть і на протипаводковий захист… – Питання формулювалося дещо інакше: при розробці програми протипаводкового захисту “Тиса” обласна адміністрація просила передбачити, аби захисні споруди не лише захищали, але й виробляли електроенергію. Це стосується польдерів і акумулюючих ємностей. Чотири станції на Тересві запроектовані так, що вони під час повені регулюватимуть сток і забезпечать пропуск води, обсягом не меншим, ніж під час паводків 1998 та 2001 років. Для цих ГЕС будуть збудовані герметичні дамби, що простягатимуться від них вгору на 500-1000 м, і територія за дамбами буде захищена від повені. Тобто з’являться великі площі, які можливо використовувати, наприклад, для відпочинку. Залучався навіть київський інститут, який займається рекреацією, він розробляє свої пропозиції. – А яка перспектива нашої “бабусі” – Теребле-Ріцької ГЕС? – Обленерго, під кураторством Мінпаливенерго, займається проектуванням її реконструкції. Планується прокласти другий трубопровід і замінити гідрогенератори, що діють ще з 1953 року. Заміна їх на сучасні дасть можливість збільшити виробництво електроенергії удвічі. Словом, у гідроенергетики Закарпаття справді велике майбутнє, і воно уже втілюється в реальність. Лариса ПОДОЛЯК, “Старий Замок “Паланок” 
Загрузка...
|
|
 |
Використання матеріалів УЖГОРОД.net.ua дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на uzhgorod.net.ua. Передрук, копіювання чи відтворення інформації, що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено. |
Зв’язок: редактор editor@uzhgorod.net.ua, реклама reklama@uzhgorod.net.ua, технічні питання root@uzhgorod.net.ua
Запрошуємо авторів до співпраці, якщо у Вас є цікаві новини, то надсилайте їх за адресою editor@uzhgorod.net.ua, найкращі з них будуть винагороджені. Редакція не відповідає за зміст рекламних оголошень, може не поділяти точку зору автора, може відмовити автору публікації, якщо текст не відповідає політиці ресурсу без попереднього узгодження. Дизайн: YOUR.UZHGOROD.NAME. Розробка: ЗІС. |
