| Сьогодні, 20 листопада 2008, четвер (18:06) |
|
|
Чи ефективно використовуються природні багатства Закарпаття? Після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року особливої актуальності набуло питання нейтралізації радіоактивних елементів у воді, грунтах на забрудненій територіїПісля аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року особливої актуальності набуло питання нейтралізації радіоактивних елементів у воді, грунтах на забрудненій території. Саме тоді надзвичайно важливу роль для всієї держави зіграло розташоване в Закарпатті Сокирницьке родовище цеолітів. Цеоліти, як заключають вчені, мають унікальні властивості та можливості для застосування: важливою властивістю мінералів цієї групи, крім наявності набору мікроелементів, необхідних для росту рослинних і тваринних організмів (а отже придатності в народному господарстві), є здатність "поглинати", зв’язувати катіони металів (натрію, цезію та інших), а отже — й нейтралізувати радіаційні елементи. Цеоліти тим цінніші, що більша в них концентрація активної речовини — клиноптилоліту. У закарпатського вона становить 65—75%, тому цей цеоліт не потребує збагачення. Після вибуху на Чорнобильській АЕС з Сокирницького родовища вивезли понад 150 тис. тонн цеолітових крихти та піску, з вертольотів розсівали їх над зоною, цеоліт додавали до складу дамб на річці Прип`яті, ним завантажували гігантські фільтри міських водозаборів, щоб очистити від важких металів і радіонуклідів воду Дніпра. Численні розробки вчених і фахівців, зокрема Інституту фізичної хімії ім. Л. Писаржевського НАН України, НВО "Флегмін", Ужгородського університету, УжМП "ОМК" Інституту фізичної хімії НАНУ засвідчили, що цеоліти можуть бути тим засобом, який істотно прискорить самоочищення ґрунтів забруднених внаслідок екстенсивного землеробства та, внаслідок екологічних катастроф, забруднених катіонами важких металів і радіостронцію, забезпечить можливості екологічно чистого, у тому числі поливного землеробства. Застосування цеоліту, серед всього іншого, дає змогу підвищити урожайність овочів і ягід на 30-50%, садів — на 20-40%, поліпшити структуру ґрунтів, виготовляти легкі та міцні будівельні, конструкційні та пакувальні матеріали, харчові та кормові добавки, ліки, абразиви тощо. До речі, так само за висновками спеціалістів, учених, Сокирницьке родовище цеолітів є одним з найбільших родовищ цього мінералу у світі. Нині його видобутком та поглибленою переробкою на площі детальної розвідки 161 га, затверджені балансові запаси якого складають 126,1 млн. т, займається Державне підприємство “Сокирницький цеолітовий завод” . Саме з огляду на унікальність та важливість цього державного підприємства, йому постійно приділяється в Закарпатті чимала увага. Нещодавно з метою надання оцінки ефективності управління державним підприємством та здійснення аналізу фактичного стану справ щодо збереження, використання коштів і майна спеціалісти контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області провели державний фінансовий аудит фінансово-господарської діяльності ДП “Сокирницький цеолітовий завод”, яке підпорядковане Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Аудит проведений за період з 2005 по 2007 роки. Результати аудиту Під час проведеного аудиту працівники КРУ в Закарпатській області виявили низку проблем, порушень та недоліків, які негативно впливають на рівень управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Серед них основними називають насамперед відсутність державної підтримки запровадження нових видів продукції на основі цеолітів, фінансування наукових розробок з застосування цеолітів і контролю за маркетинговою політикою підприємства з боку Міністерства з надзвичайних ситуацій як органу управління, незначних обсягів державних замовлень на цеолітову продукцію, відсутність стратегії розвитку підприємства тощо. Усе це власне й призвело до неефективного використання виробничих потужностей ДП "СЦЗ". Серед інших проблем — відсутність посадових інструкцій на підприємстві, визначеного кола відповідальних осіб за певні ділянки діяльності підприємства, затверджених правил документообороту та технології обробки облікової інформації, порядку організації бухгалтерського обліку на підприємстві згідно вимог чинного законодавства, — це стало основною причиною порушень ведення бухгалтерського обліку та формування недостовірних даних у фінансовій та статистичній звітності. Про основні проблеми — дещо детальніше. Неефективним, як з’ясували аудитори КРУ, є використання майна ДП "СЦЗ". Про це насамперед свідчить низьке завантаження виробничих потужностей — усього на 21%. Серед інших подібних прикладів — слабке оновлення існуючих виробничих фондів, яке складає всього 1% балансової вартості основних засобів, основною причиною цього є відсутність у ДП "СЦЗ" вільних власних обігових коштів. Крім того, за висновками аудиторів, недосконалість затвердженої підприємством облікової політики, відсутність внутрішнього контролю та недотримання норм чинного законодавства при веденні бухгалтерського обліку ДП "СЦЗ" впливає на достовірність облікових та звітних даних і не дає можливості проведення якісного контролю за витрачанням ресурсів з метою їхньої оптимізації. Цей же чинник створює ситуацію формування несправедливої виробничої собівартості цеолітової продукції, недостовірності обліку витрат та доходів підприємства від реалізації продукції. Приміром, по обліку за 2005-2007 роки не проведені витрати на виробництво цеолітової продукції на загальну суму 271,29 тис. грн.; до собівартості готової продукції включена понаднормативно спожита електроенергія на виробництво цеолітової продукції на загальну суму 49,4 тис. грн. тощо. Резерви для збільшення доходів підприємства є Саме такого висновку дійшли працівники КРУ по закінченні проведеного аудиторського дослідження: резерви збільшення доходів підприємства можливі за рахунок кількох чинників. По-перше, для цього необхідно просто якісніше вивчати ринок споживачів продукції, просувати її, вчасно переглядати договірні ціни тощо. Щоправда, в цьому аспекті вже існує одна вагома проблема, яка свідчить про прорахунки маркетингової політики підприємств. Мова про те. що наразі укладений Дилерський договір, яким заборонений ДП "СЦЗ" до 31.12.2009 р. самостійний вихід на ринок збуту цеолітової продукції на території Російської Федерації та контроль за ціновою політикою дилера стосовно продукції на ринку. Хоча вихід на ринок РФ, за припущеннями аудиторів КРУ, міг би суттєво врятувати ситуацію зі збуту цеолітової продукції. По-друге, на підприємстві необхідне дотримання порядку формування реалізаційних цін на цеолітову продукцію шляхом врахування в калькуляціях показників, затверджених у фінансових планах, що дало б можливість отримати за 2005-2007р. додатково 881,7 тис. грн. За результатами аудиту працівники КРУ в Закарпатській області надали керівництву ДП "Сокирницький цеолітовий завод" рекомендації, реалізація яких, на думку аудиторів, є необхідною умовою для підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, раціонального використання ресурсної бази. Про це також поінформовано Хустську районну державну адміністрацію, Закарпатську ОДА, Закарпатську обласну раду народних депутатів, Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Закарпатській області. Михайло Федак, заступник начальника КРУ в Закарпатській області 
Загрузка...
|
|
 |
Використання матеріалів УЖГОРОД.net.ua дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на uzhgorod.net.ua. Передрук, копіювання чи відтворення інформації, що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено. |
Зв’язок: редактор editor@uzhgorod.net.ua, реклама reklama@uzhgorod.net.ua, технічні питання root@uzhgorod.net.ua
Запрошуємо авторів до співпраці, якщо у Вас є цікаві новини, то надсилайте їх за адресою editor@uzhgorod.net.ua, найкращі з них будуть винагороджені. Редакція не відповідає за зміст рекламних оголошень, може не поділяти точку зору автора, може відмовити автору публікації, якщо текст не відповідає політиці ресурсу без попереднього узгодження. Дизайн: YOUR.UZHGOROD.NAME. Розробка: ЗІС. |
