| Сьогодні, 20 листопада 2008, четвер (19:04) |
|
|
ОЛЕГ ЛУКША: „Недобудоване місцеве самоврядування в Україні розкрадають по цеглинах” Лукша, депутат Ужгородської міської ради від Блоку Юлії Тимошенко, доцент кафедри електронних систем УжНУ та виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України (АМУ).У нинішній розмові пропонуємо традиційні, але не менш актуальні для ужгородців теми розмови – місцеве самоврядування. Ужгород, проблеми його жителів і міська влада в особі депутатського корпусу, перспективи розвитку міста. – Пане Олеже, Ви втретє обраний депутатом міської ради, свого часу були заступником мера і секретарем ради. Наскільки змінились умови і можливості для роботи депутатів за останні 10 років? – Справді, з 1998 року є що порівнювати. Тоді була ейфорія „свіжого” законодавства про місцеве самоврядування, яке ми до себе „приміряли”. Кожна депутатська каденція має свої особливості зовнішніх впливів на депутатський корпус, у кожної є свої і здобутки, і прорахунки. Оцінку нашій роботі можуть давати тільки ужгородці. Але за моїми спостереженнями і оцінками за останні 2 роки на місцеве самоврядування в Україні ведуться безперервні і безпрецедентні атаки з боку центральної влади. Складається враження, що цей конституційно поки-що незалежний інститут влади намагаються спочатку дискредитувати, а потім – зробити безправним придатком місцевих державних адміністрацій. Президент-ське гасло зразка 2005 року „Україна стане країною самоврядних громад” намагаються реалізувати з точністю до навпаки. У цих умовах Ужгород ніяк не може бути винятком, більше того – всі проблеми критично поганих взаємин державної влади і місцевого самоврядування більш ніж показово проявляються саме на нашому місті. Фактично проти Ужгородської міської ради ведеться неоголошена війна. Достатньо купити набір окремих місцевих щотижневих газет, щоб пересвідчитись у цьому: будь-яка проблема, яка існує у кожному місті України чи Закарпаття, замовними „журналістами” роздмухується, не гребують і відвертою брехнею. Як депутата мене це обурює, бо історія показує, що геббельсівські способи пропаганди не безневинні. Але і в цих складних умовах політичної кризи в державі і зовнішнього психологічного тиску ми намагаємося працювати на розвиток міста. – Що конкретно, на Ваш погляд, складало суть „атак” на місцеве самоврядування в Україні за останні роки? – Мій досвід восьмирічної роботи в АМУ дозволяє констатувати, що, на превеликий жаль, перелік реалізованих утисків великий, а перелік намірів утисків – ще більший. Коротко перерахую найбільш одіозні з них: відверто аферистське рекетирство тендерного законодавства, яке і досі не врегульоване, а винних не названо; реалізована всупереч категоричному протесту АМУ і місцевого самоврядування суто пропорційна система виборів на місцевому і регіональному рівні, яка суперечить конституційним правам громадян і спричинила хаос у радах; неприйняття близько десяти найважливіших проектів законів для місцевого самоврядування; систематичне щорічне недофінансування потреб місцевого самоврядування, у т.ч. на делеговані (!) державою повноваження у розмірі від 5 до 8 млрд. грн.; суттєве обмеження повноважень рад у вирішенні земельних питань, ліквідація міських інспекцій архітектурно-будівельного контролю; не розмежування земель державної і комунальної власності; кричущо централізована політика надання „субвенцій” радам на розвиток житлово-комунальної сфери, тоді як розміри бюджетів розвитку складають всього 2-3% від загальної суми бюджетів міст, що при катастрофічному стані комунальної інфра-структури суперечить здоровому глузду і світовій практиці. Остання „новація”, подана Секретаріатом Президента України до Верховної Ради, стосується проекту закону, в якому голови місцевих державних адміністрацій можуть отримати право зупинки і відміни через слухняні адмінсуди будь-яких рішень органів місцевого самоврядування. Саме ця „новація” може виявитися тією останньою краплею, яка переповнить чашу терпіння місцевого самоврядування. Бо вона вже прямо загрожує і громадянському миру, і національним інтересам народу України. Адже нині місцеве самоврядування – єдина ще більш-менш стабільна гілка конституційно-незалежної влади в країні, охопленій перманентною політичною кризою в центральних органах влади. Я радий, що на початку грудня минулого року зміг проінформувати наш депутатський корпус про перераховані загрози місцевому самоврядуванню і Ужгородська міська рада першою в Україні відкрито виступила із відповідними зверненнями до керівників держави. Пізніше нас підтримало багато міських і навіть обласних рад країни. – Але ж державний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування у Європі річ звична? – Безперечно, контроль потрібен. У Франції, наприклад, його здійснюють префекти. У Польщі – воєводи. У нас – прокуратура і десятки інших контролюючих органів – від КРУ до санепідемстанцій. Але ніде в світі контролюючі органи не розпоряджаються фінансами, майном і землями громад, як це „від імені спільних інтересів територіальних громад” здійснюють райдержадміністрації і облдержадміністрації – територіальні органи вертикалі суто державної центральної влади. Голови РДА вже сьогодні, ще не маючи контрольних функцій, часто грубо і незаконно втручаються у майнові, земельні і фінансові інтереси місцевих рад, і прикладів тому надто багато. А що почнеться, коли, не дай Бог, вони отримають право фактично скасовувати рішення сесій місцевих рад? За влучним виразом одного з керівників АМУ, це нагадує ситуацію, коли одній із двох команд на футбольному полі раптом надають право суддівства і гра в одні ворота забезпечена. Всі експерти і просто здорово мислячі люди вважають, що право державного контролю від органів прокуратури до голів ОДА може бути передане виключно у випадку конституційного реформування самих РДА і ОДА – ліквідації РДА і позбавлення ОДА делегованих облрадами повноважень урядування у сфері фінансових і земельно-майнових відносин. Тільки таким може бути шлях у цивілізовану Європу у відповідності з Європейською Хартією місцевого самоврядування, яку ще у 1996 році Україна ратифікувала, але в частині організації регіонального самоврядування (у зв’язку з нинішніми повноваженнями РДА і ОДА) грубо не виконує. – Повернімося від загальноукраїнських проблем до нашого міста Ужгород. Над чим працюєте як депутат ради? – Вважаю, що доносити правду про виклики і загрози місцевому самоврядуванню громаді Ужгорода і моїм колегам- депутатам, особливо в нинішній час, надзвичайно важливо. Недобудоване місцеве самоврядування в Україні розкрадають по цеглинах. І в злодійському жанрі, кулуарно і таємно готуючи нові законодавчі і нормативні акти, звичайно ж, не радяться з місцевим самоврядуванням. Працюючи в АМУ і представляючи Закарпаття в Національній Асоціації Агенцій регіонального розвитку України, я маю доступ до інформації про ситуацію на загальноукраїнському рівні. Кілька місяців тому вдалося реалізувати свою давню ідею – заснувати інформаційний вісник Закарпатського РВ АМУ „Муніципальне Закарпаття”. Єдиною з обласних газет, яка не стала нам виставляти фінансових умов, виявилася газета „Трибуна”, яка надала сторінки свого вівторкового випуску. Наш вісник став першим реалізованим проектом у цій сфері з-поміж регіонів України. За матеріалами вісника отримуємо вже листи і дзвінки. Минулого року також вперше на Україні видав у співавторстві з фотодизайнером і видавцем Володимиром Ньорбою інформаційно-іміджеву книгу „Міста Закарпаття”. З моїм співавторством вийшов з друку і перший в Україні навчальний посібник для працівників місцевого самоврядування „Використання енергії та енергоощадність у міському господарстві”. В депутатській роботі загалом завжди вирізняю 2 складові – участь в обговоренні проектів, які готують структури і служби виконкому, і генерацію депутатських ідей і проектів. З колегами-депутатами по фракції БЮТ Олександром Шпеником, Андрієм Рибою, Ігорем Бараном, Віталієм Танчинцем, Павлом Маєрчиком, Валентином Бобриком та Марією Бадидою робимо акцент на розробці і реалізації також і власних проектів рішень. Про це варто розповісти окремо. Нині одним з найголовніших своїх депутатських завдань вважаю успішне завершення розробки найважливішого проекту міської ради за останні роки – Стратегічного плану розвитку м. Ужгорода до 2015 року. В цьому проекті я заступник голови робочої групи і співголова дорадчого комітету. Днями відбудуться перші громадські слухання проекту стратегічного плану. І про це також варто розповісти окремо. Розмовляла Марія БІРОВЧАК трибуна 
Загрузка...
|
|
 |
Використання матеріалів УЖГОРОД.net.ua дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань — гіперпосилання) на uzhgorod.net.ua. Передрук, копіювання чи відтворення інформації, що містить посилання на інші джерела в будь-якому вигляді заборонено. |
Зв’язок: редактор editor@uzhgorod.net.ua, реклама reklama@uzhgorod.net.ua, технічні питання root@uzhgorod.net.ua
Запрошуємо авторів до співпраці, якщо у Вас є цікаві новини, то надсилайте їх за адресою editor@uzhgorod.net.ua, найкращі з них будуть винагороджені. Редакція не відповідає за зміст рекламних оголошень, може не поділяти точку зору автора, може відмовити автору публікації, якщо текст не відповідає політиці ресурсу без попереднього узгодження. Дизайн: YOUR.UZHGOROD.NAME. Розробка: ЗІС. |
