Прокуратурі не дозволили стати кастою недоторканних

Тема неправомірних дій правоохоронних структур щодо громадян виявилася такою актуальною, що в прес-клубі “Нове Закарпаття” про неї говорили третє засідання поспіль. Цього разу про наболіле журналістам розповідали президент Слов’янського собору російської общини на Закарпатті Олександр Кривцов, ветеран міліції, учасник війни в Афганістані та ліквідації аварії на ЧАЕС Лука Лукей і його адвокат Михайло Талабішка.

 

Правозахисник Олександр Кривцов переконаний, що прокуратури у її конституційній формі на Закарпатті не існує, настільки масштабною є корупція в лавах її працівників. Особливо концентроване це явище в Ужгороді, бо тут зійшлися обласна, міська і міськрайонна прокуратури, що, на думку пана Кривцова, “провокує призначення на посади виключно в особистих інтересах групи корумпованих осіб”. Говорячи про протиправні дії працівників цього відомства, він, щоправда, не розповів про конкретні факти, обмежившись перерахуванням номерів виграних у суді справ (а таких 7) та оголошенням довгого ряду осіб, котрі причетні до порушення норм Конституції і чиї дії чи бездіяльність визнані судом протиправними. У світлі таких рішень Олександр Петрович визнав, що іноді система закарпатського судочинства приємно вражає відповідністю законам України.

Цікавою видалася інформація про те, що працівники прокуратури в судовому порядку пробували забезпечити собі право “касти недоторканних”. “8 років ми доводили, що прокуратура підсудна, підзвітна і відповідальна перед громадянами України, і кожен із них має право через суд відновити свої конституційні права та свободи. 1 квітня 2008 року Вищий арбітражний суд України таки підтвердив це, і його рішення є остаточним та не підлягає оскарженню”, — зауважує Олександр Кривцов. Він називає надану ним інформацію тільки анонсом діяльності своєї організації і в майбутньому обіцяє оприлюднити багато конкретних матеріалів і щодо діяльності суддів, міліції, СБУ, ба навіть Ради нацбезпеки України. А наостанок припустив, що людям “варто шукати якісь радикальніші засоби захисту своїх конституційних прав. Це мають бути не тільки вибори, мітинги й демонстрації, а реальна зміна кадрового складу правоохоронців на Закарпатті з повною відповідальністю новообраних перед громадянами”.

Про корупцію як ракову пухлину, що роз’їдає наше суспільство, говорив і адвокат Михайло Талабішка, щоправда, базуючись на конкретній справі свого підопічного Луки Лукея, над якою працює 7-й рік. Лука Лукич свого часу працював інспектором ДПС на посту “Тиса”, неодноразово затримував товари, за якими стояли високопосадовці з МВС і прокуратури. Начебто саме за це проти нього порушили кримінальну справу за ст. “Розкрадання державних коштів у особливо великих розмірах”. В її основу лягло цілком законне виділення пану Лукею, інваліду ІІ групи і “чорнобильцю” І категорії, коштів на придбання квартири. Після 4-річної судової боротьби справу вдалося закрити (все-таки знайшлися люди, готові вникати в суть матеріалів), з прокуратури на користь потерпілого було стягнуто моральну шкоду в розмірі 60 тис. грн. Але зараз адвокат продовжує боротися з міліцією за поновлення підопічного на роботі і через пресу передає її нинішньому очільнику: “Не треба у своїх діях прикриватися Балогою, котрий, за словами окремих працівників МВС, є “дахом” пана Чепака”. Сам Михайло Талабішка — колишній працівник міліції, однак стверджує, що відчуває на собі психологічний тиск з боку правоохоронців, а його підопічний Лука Лукич через них досі не отримує заслуженої пенсії.

Підсумком прес-конференції стала теза про те, що при захисті своїх інтересів громадянам слід сподіватися тільки на себе, а щоб робити це було легше — варто об’єднуватися. Бо, як сказав Олександр Кривцов, “гуртом і батька бити легше”.

Газета "Ужгород"

 

02 червня 2008р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів