  | |
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
Загрузка...
|  |
| |
ПОЗБАВИВШИ ЖИТТЯ СПІВМЕШКАНКУ, НАМАГАВСЯ ЗВЕСТИ РАХУНКИ З ЖИТТЯМТрагедія у с. Т.Ремета на Перечинщині трапилася торік у жовтні. Нещодавно за цією справою відбулося засідання районного суду, де убивці винесли вирок...
На лаві підсудних -- 45-річний Михайло Бакай (прізвище змінено). Він байдуже слухає звинувачення на свою адресу. А в залі від почутого усім не по собі. Підсудний поводиться досить зухвало, виправдовується, стверджує, буцімто не мав наміру вбивати. Просто так сталося -- вдарив Марію по обличчю і кинув у неї пляшку. Не сподівався, що вона може померти. Та показання очевидців, зібрані правоохоронними органами під час розслідування справи, незаперечні факти свідчили зовсім про інше. До того ж судово-медична експертиза встановила, що у потерпілої був крововилив під м’які мозкові оболонки та в речовину головного мозку, м’які тканини голови, численні переломи, розриви нижньої долі правої легені та печінки, інші серйозні травми, які виявилися несумісні з життям. Отже, який тут ляпас і удар пляшкою?.. На запитання, звідки у небіжчиці виявилося стільки тяжких тілесних ушкоджень, Михайло чомусь промовчав...
...Свого часу Марія втратила чоловіка. Згодом стала співмешкати з Михайлом. Та оформляти шлюб з ним і пов’язувати свою долю жінка не поспішала, незважаючи на палкі почуття, у яких молодик зізнавався ледь не щодня. Адже він мав непростий характер і свого часу за скоєння злочину вже побував на “зоні”. Звільнившись з місць позбавлення волі, Михайло, можливо й мав намір змінитися у кращий бік. Марії нібито потрохи вдавалося його приструнити. Якийсь час він став поводитися чемно. Та їхні стосунки часто псувала горілка, без якої газда не міг обійтися. Після випитого між співмешканцями виникали конфлікти. Не сприймала запального вітчима і дочка Марії.
...Того дня Бакай з жінкою допомагав своєму батькові, котрий жив у цьому селі. Після роботи вирішили випити. Під час гостини Михайло вкотре запропонував Марії офіційно оформити їхні стосунки. Але вона відмахнулася, мовляв: не будемо поспішати. Така відповідь розлютила газду. Між співмешканцями виникла сварка. У розпалі конфлікту Михайло схопив зі столу пляшку і вдарив нею Марію по голові. Але на цьому не заспокоївся. Вирвавши з дивана дерев’яну планку, став нею нещадно лупцювати жінку. Потім на якийсь час втихомирився. Марія насилу підвелася і, стогнучи від болю, прилягла. Але зловмисникові чомусь здалося, що він її таки мало провчив. У душі знову закипіла образа. Люті додавало й випите спиртне. Схопивши з-під лави сокиру, нелюд нещадно заходився добивати бідолашну жінку. Від звірячих ударів вона втратила свідомість. А що батько? Через намагання припинити екзекуцію та заступитися за Марію дісталося і йому обухом сокири. Старий зайшов в оселю тільки тоді, коли п’яний тиран вгамувався. Близько двадцять другої години Михайло підійшов до дружини і спробував її розбудити. Однак вона вже була мертвою. У двері хтось постукав. Це виявилася донька потерпілої. Бакай передав їй ключі від будинку через вікно, і повідомив, що мати десь відпочиває, а повернеться додому пізніше. Про смерть співмешканки Михайло сповістив батькові і наказав, щоб той нікому нічого не розповідав.
Вранці прийшла дочка Марії. Дівчину щось з самого вечора гнітило. Мати, зазвичай, завжди поверталася ночувати додому. А тут і зранку її не було. Потрапити в оселю дівчина не змогла, бо двері були зачинені. На запитання, де її мати, Бакай спершу відповів, що тієї немає вдома, а потім збрехав, нібито вона ще спить. Краєм вуха дівчина почула за дверима голос Михайла, який наказував батькові не відчиняти двері.
– Я викличу міліцію! -- викрикнула дочка Марії.
У відповідь почула: “Я твою матір убив!” Ошелешена дівчина подалася до сусідів, звідти й зателефонувала у правоохоронні органи.
Михайло вибіг з хати на вулицю з ножем. Потім зайшов у помешкання, а далі подався у село і купив свічки. Повернувшись у кімнату все прибрав, вимив, написав записку, у котрій... освідчився Марії в коханні: "...Люба моя ласточко, повінчаємося вже на небі." Прилігши біля потерпілої, взяв ніж і встромив собі у горло...
Та покинути цей світ йому не вдалося. Працівники міліції і медики, котрі прибули на місце пригоди, швидко доставили Михайла в лікарню. Рана виявилася легкою. Тож зловмисникові все ж довелося мати розмову з правоохоронцями та розповідати про скоєне.
І ось головуюча зачитує вирок: Михайла Бакая засуджено на 10 років позбавлення волі. Засуджений подав апеляційну скаргу.
Іван ЛАДЖУН,
ВЗГ УМВС України в Закарпатській області
ОБГОВОРИТИ: Коментарів 0, стор.
Загрузка...
|
|
 | |
Загрузка...
| |
|
