“Африканські” назви та комунальні проблеми найбільше турбують ужгородців

• Перший читач, котрий зателефонував до редакції, мав, швидше, не запитання, а зауваження та пропозиції. Зокрема щодо вуличного освітлення та “африканських”, як він висловився, назв ужгородських магазинів та інших закладів. З приводу останніх радить перейняти досвід Львова, де англомовні вивіски оподатковуються за 10-кратною ставкою, та ще й поширити цю практику на всі неукраїнські чи неправильні назви загалом, до всього оприлюднивши їх у пресі.


• Пенсіонерка з вул. Станційної, 14 скаржилася на несправну каналізацію у дворі та технічну яму, що заповнюється стоками нечистот. Відразу зателефонувавши начальнику управління міського господарства Івану Крайниківському, Володимир Васильович домовився, що до кінця травня комунальники цю проблему вирішать. З приводу іншого прохання читачки — вплинути на молодих власників квартир у будинку, котрі перетворили двір включно з дитячим майданчиком на стоянку для автомобілів, — порадив звернутися із заявою до ДАІ.

• Мешканець центральної частини міста цікавився, хто й коли прибере береги Ужа від сміття, нанесеного річкою під час останнього серйозного підняття рівня води. За словами заступника мера, це зроблять школярі, організовані управлінням освіти, під час суботника 19 квітня. Тоді якраз відзначатиметься День довкілля, і Володимир Химинець закликав долучитися до акції всіх ужгородців, для початку прибравши території, прилеглі до їхніх будинків, комерційних чи інших закладів. Сам він у суботу планує працювати у Боздоському парку — разом із приватбанківцями, котрі запропонували впорядкувати там одну з алей. Необхідний інвентар уже закуплено, тож допомогти можуть усі бажаючі.

• Інвалід ІІ групи з 9-поверхівки на вул. Заньковецької просила допомогти відремонтувати ліфт, який 12 років тому відключили за несплату, після чого він так і не запрацював. Жінка живе на останньому поверсі, тому для неї, як і для багатьох інших літніх мешканів, навіть лікаря відвідати — величезна проблема.

— Ліфти для Ужгорода — справді серйозна проблема, — визнав пан Володимир. — Але міським бюджетом ми з нею не впораємося: забагато зароблених тут коштів забирають до бюджетів вищих рівнів. До Ужгорода приїздив замміністра комунального господарства, перед ним ставилося це питання, і він обіцяв допомогти. Якщо держава виділить кошти — там, де в цьому є необхідність, ліфти будуть облаштовані. Якщо ж у вашому конкретному випадку справді йдеться про 50 тис. грн., необхідних для ремонту (пенсіонерка пригадала, що колись проводилася експертиза, котра визначила приблизно таку вартість робіт — авт.), то я звернуся до депутатів з проханням віднайти ці кошти. Але, думаю, ідеться про значно більшу суму.

• Читачка цікавилася, скільки претендентів на отримання земельної ділянки для індивідуальної забудови зі списків, надрукованих у газеті “Ужгород”, пройшли перереєстрацію. Володимир Химинець відповів, що менше половини — хтось купив за цей час ділянку, хтось виїхав, а хтось, на жаль, помер. Утім, уточнюючи по телефону конкретну цифру в керівника відділу землекористування Любові Дикун, він з’ясував, що на прохання ужгородців перереєстрація триває й досі.

• Відповідь на запитання, чим у першу чергу займеться КШЕП, визнаний нарешті тендерними процедурами єдиним виконавцем, була не надто оптимістичною: ямковим ремонтом. На повноцінний грошей не вистачає. Депутати зараз якраз “воюють” з приводу того, які вулиці латати в першу чергу.

• Ситуацію з аквапарком Володимир Васильович прокоментував так: завдання № 1 — дати Боздоському парку державний акт. Бо реально він займає 74 га, тоді як прописана природоохоронна зона — 53 га. Чітко визначивши цю територію, решту слід зафіксувати як землі запасу Ужгородської міської ради і через аукціон (за новим законом) віддати в оренду під “Водний світ”. Наразі необхідні документи підписали всі інстанції, окрім обласного управління екології, і саме це гальмує початок будівництва.

• Читачка спитала, коли розпочнеться обіцяна з ІІ кварталу кампанія по роздільному сортуванню сміття.

— Конкурс на кращий проект з роздільного сортування сміття ми виграли за попереднього уряду, — пояснює Володимир Химинець, — а підтвердити виділення 500 тис. грн. мав уже нинішній. 9 квітня Юлія Тимошенко підписала цей документ, отож маємо незабаром прийняти кошти до міського бюджету. В нас була спільна нарада з управлінням освіти, де вирішили розпочати цикл просвітницьких уроків — десь по 5 — у рамках курсу ОБЖ чи екології. Дітям 10—13 років, як найбільш сприйнятливій віковій категорії, розповідатимуть, як сортувати відходи, чому це потрібно і що дає. Сучасні великі контейнери для пластику, скла та паперу (їхній вміст можна вийняти лише за допомогою спецмашини, котра піднімає бак у повітря і спеціальним механізмом розкриває дно) плануємо розмістити на території шкіл — вони охороняються, і це допоможе зберегти ємності неушкодженими. Спеціально закуплена машина раз на тиждень забиратиме окремо кожен вид посортованого сміття і відвозитиме на пункт прийому вторсировини. Акція наразі буде не широкомасштабною, а, швидше, випробувальною. Ми розуміємо, що привчити людей до чогось нового не так легко. Наприклад, у Великобританії влада не змогла цього зробити навіть за 20 років, хоча в дисциплінованій Німеччині сортування прижилося давно і швидко. Для початку зробимо 20—30 таких майданчиків і вестимемо посилену пропаганду.

ГАзета "Ужгород"

 

23 квітня 2008р.