Безпритульні тварини: небезпека поруч

Очевидно, коли пріоритети доводиться виставляти між людьми і собаками, то на такі, насамперед, заслуговують люди. Хоча деякі інші люди, наприклад, природоохоронні прокурори, більше дбають за собак і борються з тими, хто хоче захистити людей. Про небезпеку, яку створюють безпритульні собаки, розповідає Юрій Сенинець, начальник управління ветеринарної медицини м. Ужгорода.

— Проблема безпритульних тварин дуже давня. Так, за часів Римської імперії під час правління імператора Максиміліана, в Римі були заборонені тварини без власників. У країнах Європи, Азії та Америки вирішення проблеми безпритульних тварин зводилося і зводиться до вилучення їх з території міст та розміщення у собачі притулки.

— Однак не можна розглядати собачі притулки виключно як збірники безпритульних тварин або пожиттєвий собачий пансіонат...

— Жоден притулок неспроможний утримувати таких тварин протягом їхнього життя, а якщо утримує, то невелику кількість тварин (20—30 особин) цінних порід. Так, у США, які є взірцем демократії та захисту прав людини, тільки за один рік у притулках проводять евтаназію 2 млн. собак та 4 млн. котів. Евтаназія у притулках становить 30 % усіх смертей собак у США. У Великобританії, на яку люблять посилатися наші захисники тварин, знайдених собак і котів утримують 5—7 діб, якщо за цей час власник не знаходиться, їх знищують. Тобто тварин не випускають на вулиці, як пропонується робити у нас. Те саме властиве для Німеччини, Франції, Канади та інших країн.

— В Ужгороді ситуація з безпритульними собаками катастрофічна. Яку небезпеку створюють бездомні тварини для ужгородців?

— Надзвичайно небезпечним для громадян міста є те, що безпритульні тварини є резервуаром зоантропонозів (хвороби спільні для людей і тварин), зокрема сказу, лептоспірозу, ехінококозу, демодекозу, токсоплазмозу та інших небезпечних хвороб. Так, за даними ВООЗ, фекалії є фактором передачі понад 100 збудників хвороб тварин, у тому числі небезпечних для людини. А в нас, як відомо, на таких "помічених" тваринами майданчиках бавляться маленькі діти. Території дош-кільних закладів, ЗОШ, НВК, парки та сквери стали також місцями вигулювання домашніх тварин. Собак вигулюють без повідків та намордників. До того ж у містах фекалії бродячих тварин з асфальту потрапляють у стічні води, що є неприпустимим. Адже перехворівши на лептоспіроз, тварина є носієм інфекції понад два роки. Збудник же лептоспірозу зберігає свою життєздатність у фекаліях на відкритому повітрі й у вологому середовищі (до 138 днів), у вологому грунті (279 днів). Абсолютно неприпустимою є присутність безпритульних (і домашніх) тварин на продуктових ринках, магазинах, підприємствах тощо, де виготовляються, зберігаються і продаються продукти харчування.

— Найчастіше безпритульні тварини асоціюються з небезпекою такого страшного захворювання, як сказ.

— За даними Держкомітету ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, кількість неблагополучних за виявленням сказу пунктів збільшилася з 1310 у 2000 р. до 1342 у 2006 р. А серед тварин, які захворіли на сказ, кількість котів значно перевищує (23,9 %) кількість собак (13 %). У 2000 році бродячі собаки покусали 2584 киян, а профілактичні щеплення від сказу (хвороби зі 100 % летальністю) отримали 8108 осіб, і ці цифри постійно зростають.

В Ужгороді епідеміологічна та епізоотична ситуація щодо сказу також погіршується. Дедалі більше стає ужгородців, які постраждали від укусів як безпритульних, так і власних собак і котів. Є реальною загроза захворювання на сказ серед людей. Так, кількість постраждалих від укусів безпритульними тваринами збільшилась у 4,5 разу порівняно з 2002 роком, відповідно в 4,5 разу збільшилася і кількість проведених щеплень від сказу. В 2007 р. 539 ужгородців покусали тварини: у 158 випадках це були власні тварини або знайомі та у 281випадку — невідомі бездомні пси.

— При кожному кусанні собакою необхідно робити щеплення?

— При укусі відомою твариною постраждалий може уникнути вакцинації за умови, якщо можливо встановити нагляд за такою собакою чи кішкою. Враховуючи, що захворювання на сказ є виключно смертельним, при укусі людини невідомою собакою чи кішкою (або ж відома собака загинула чи зникла), щеплення є обов’язковим. Орієнтовна вартість медичних послуг, що надаються постраждалим, становить близько 400 грн. на одну особу (без урахування витрат за листками непрацездатності та витрат при госпіталізації хворого).

— Стерилізація є чи не найгуманнішим методом скорочення популяції безпритульних тварин.

— Стерилізація безпритульних тварин вирішує проблему тільки в умовах обов’язкового утримання їх в притулку. Тому що через стерилізацію безпритульні тварини втрачають зв’язок зі своєю популяцією і змінюють свою поведінку. Якщо їх вакцинували від небезпечних хвороб (як-от сказ, лептоспіроз та ін.) під час оперативних втручань, то в подальшому проводити щорічну ревакцинацію неможливо. Безпритульні тварини, які перехворіли на заразні захворювання, залишаються їх носіями і надалі впродовж тривалого періоду.

РІО

 

20 квітня 2008р.